З кожним роком усе більше українців залишають країну. Хтось їде на заробітки, хтось — на навчання, інші — просто в пошуках кращого життя. Що ж спонукає наших земляків покидати рідні краї?
З кожним роком усе більше українців залишають країну. Хтось їде на заробітки, хтось — на навчання, інші — просто в пошуках кращого життя. Що ж спонукає наших земляків покидати рідні краї?
Студентка п’ятого курсу Інна розповідає: “Навчаюся в Польщі, тому що мала можливість здобувати там освіту безкоштовно. Крім того, знаю, що отримаю знання, європейський диплом і реальні можливості знайти роботу. Залишуся там, де знайду краще місце праці і більші перспективи”.
Наша держава, на жаль, неспроможна забезпечити якісну оплату праці, на яку розраховує випускник престижного ВНЗ. Таким чином ми втрачаємо найкращі людські ресурси.
Інша категорія людей, які полишають Україну, — заробітчани.
Христина збирається за кордон уже вдруге. Цього разу в Чехію, нещодавно повернулася з Польщі. Дівчина розповідає: “Їду заробити грошей, бо хочу в майбутньому емігрувати до Європи. Вдруге працюватиму на заводі, бо там порівняно не так важко, як на інших роботах, що пропонують українцям. Треба бути готовим до того, що можуть заплатити вдвічі менше, ніж обіцяли. Зазвичай за одну й ту ж роботу українцям платять вдвічі менше, ніж полякам”.
Отож далеко не солодке життя чекає українців за кордоном. Та це мало кого зупиняє. Переважують підвищення тарифів на комунальні послуги, падіння гривні та загалом нестабільна ситуація в державі.
Христина зізнається: “Дуже хотіла б жити в Англії. Минулого року їздила туди на кілька місяців до родичів і була вражена. Там є можливість добре заробляти і мати забезпечену старість. Майже кожен може собі дозволити взяти кредит і спокійно виплачувати його”.
Та не все так ідеально, як може здатися на перший погляд. У багатьох країнах Європи освіта якісна, але досить дорога; високі зарплати, але такі ж і податки; чистота і порядок, але багато обмежень, до яких пересічний українець може бути не готовий. Наприклад, у Фінляндії не можна шуміти після 22.00 і це стосується не лише гучної музики, а навіть миття у душі. У багатьох країнах Європи всі автостоянки платні (за винятком деяких), обслуговування автомобіля непомірно дороге. Та й як би добре не було на чужині, все ж більшість мігрантів зізнаються, що почуття туги за рідною землею постійно супроводжує і немає більш радісної миті, коли чуєш рідну мову.
Нині Україна переживає не найкращі часи і чекати швидких позитивних змін поки не варто. Та можна почати допомагати державі самостійно. Не обов’язково їхати до Європи. Можна створити її тут. Почніть з найпростішого: кидайте сміття у смітник, допомагайте іншим, не паліть у громадських місцях, дотримуйтесь правил дорожнього руху, не давайте і не беріть хабарів, не старайтеся пройти без черги в поліклініці, будьте ввічливими, творіть добро і воно до вас повернеться.
Леся КОВАЛЬ