Форум розвитку “Майбутнє Хмельницького” — під такою назвою у Торгово-промисловій палаті відбулося наймасштабніше у новітній історії міста зібрання представників практично всіх верств міської громади: громадських активістів, освітян, депутатів, комунальників, журналістів, підприємців, посадовців, медиків…
Форум розвитку “Майбутнє Хмельницького” — під такою назвою у Торгово-промисловій палаті відбулося наймасштабніше у новітній історії міста зібрання представників практично всіх верств міської громади: громадських активістів, освітян, депутатів, комунальників, журналістів, підприємців, посадовців, медиків… Ініціатори форуму — міська влада й експерти-консультанти ГП “Нова країна” — визначили його як стратегічну сесію з формування Стратегії розвитку міста на 2016-2025 роки. За своїм форматом він проводився в рамках проекту “Публічна політика” як “Європейське кафе”. Наше місто — одне з перших в Україні, яке є учасником цього проекту.
Відкриваючи форум, міський голова Олександр Симчишин зазначив: “Про таке представницьке зібрання ми думали давно, щоб об’єднати всіх, хто дбає про майбутнє міста і має запропонувати своє бачення його розвитку. Всі пропозиції будуть опрацьовані та акумульовані як узагальнений проект найближчих 10 років. З його реалізацією у 2025 році Хмельницький має стати сучасним розвиненим містом, інтегрованим у Європу. Це маємо зробити всі разом: влада і громада”. Показово, що ініціатори форуму навіть не очікували такої кількості охочих узяти в ньому участь. За словами заступника міського голови Володимира Гончарука, планувалося зібрати 400 учасників, але їх було значно більше. Надзвичайно активною виявилася й їхня робота у запропонованій програмі, де всі учасники вільно розділилися за окремими столиками — як у кафе. Кожна група партнерів мала опрацювати задану тему, згодом вони мінялися столиками і відповідно тематикою. Спільна робота розподілялася трьома таймами. У першому пропонувалося відповісти на запитання: які зміни, результати й досягнення ми хочемо бачити у Хмельницькому через 5-10 років унаслідок спільних дій влади, бізнесу та громадянського суспільства? Другий тайм складали два запитання: які гострі проблеми та суперечності у Хмельницькому перешкоджають бажаним змінам уже сьогодні та які ресурси й можливості має місто для того, щоб у найближчі 5-10 років досягти значного прогресу? Для третього тайму було обране таке: які практичні дії та проекти допоможуть громадянам разом із владою подолати заявлені проблеми та наблизити нас до бажаних результатів?
Тематика столиків цього імпровізованого “кафе” складалася з восьми профільних напрямків: екологія та якість життя у місті, місцеве самоврядування — співпраця громадськості та влади, інтелектуальна економіка, легка та переробна промисловість, сталий економічний розвиток, залучення інвестицій, розвиток людського капіталу — освіта, місто Хмельницький як транспортно-логістичний вузол і туристичний центр, містобудування та урбаністика.
Запропоновані напрямки викликали жваве спілкування партнерів за столиками, яке втілилось у десятки конкретних пропозицій та думок. При цьому різні за профілем теми часто перепліталися між собою з іноді несподіваними висновками. Наприклад: чи пов’язана якість життя з впровадженням безкоштовного харчування в школі, зокрема продуктами місцевого виробництва, і як це впливатиме на якість та рівень освіти і подальший вплив на інтелектуальність економіки з її сталим розвитком? Характерно також, що чимало сформованих за окремими столиками пропозицій були або традиційно узагальнені, або чітко конкретизовані й виявилися навіть напрочуд оригінальними.
“У місті треба зберегти й розширити зелені зони”, “впорядкувати практику забудови”, “розширювати вулиці”, “запровадити тематичні вулиці”, “заснувати екологічну поліцію”, “впроваджувати інвестиції в освітні проекти”… Пропонувалося й таке: “відкриття технопарків, запровадження банку ідей, реєстру спеціалістів”, “проведення шкільних екопроектів”, “відкрити школу громадянської освіти”, “зовнішнє освітлення перевести на світлодіодні лампи”, “вивести швейні цехи з тіні з переорієнтуванням на зовнішні ринки”, “збудувати завод з переробки побутових відходів”, “всі новобудови мають бути з підземними паркінгами” тощо. А ось певні несподіванки: “збудувати канатну дорогу з проспекту Миру до парку ім. М.Чекмана”, “запровадити декларування доходів усіх членів виконкому і керівників структур міської ради”, “збільшити чисельність депутатів міської ради за принципом: один від тисячі мешканців”, “запровадити оцінювання роботи шкільних вчителів батьками та учнями”… Були й цікавинки: “на дахах будинків відкривати зелені сади і кафе”, “потрібна біржа підприємців”, “запровадити міський комунальний банк”, “усе державне майно на території міста передати у комунальну власність”, “створити у школах ІТ-класи”… Або таке: “ввести мораторій на подальшу забудову міста”, “транспортний зв’язок між мікрорайонами перенести з центральних вулиць”, “вулиця Проскурівська має бути вулицею музеїв”, “запровадити пільги для роботодавців, які відкривають нові робочі місця”…
Усі пропозиції учасників форуму будуть систематизовані спільно з консультантами ГП “Нова країна” і опрацьовані робочими групами, члени яких пройдуть відповідне навчання. Узагальнений результат презентують на наступній стратегічній сесії як сформований проект Стратегії розвитку міста до 2025 року.
Володимир Разуваєв