Актуальне українське мистецтво нині намагається переосмислити сучасність, звертаючись до минулого. Втім митці не скочуються до так званої “шароварщини”, відшукуючи нові художні методи. Ці тенденції одразу впали в око відвідувачам фестивалю АртКолаж-2016, який наприкінці минулого тижня відбувся в художньому музеї.
Актуальне українське мистецтво нині намагається переосмислити сучасність, звертаючись до минулого. Втім митці не скочуються до так званої “шароварщини”, відшукуючи нові художні методи. Ці тенденції одразу впали в око відвідувачам фестивалю АртКолаж-2016, який наприкінці минулого тижня відбувся в художньому музеї.
Цьогорічний мистецький фестиваль припав на святкування тридцятиріччя музею, заснованого 1986 року. Після шестирічної реконструкції будинку, зведеного на початку минулого століття для Проскурівського відділення Південно-Російського промислового банку, музей почав збирати у своїх фондах і популяризувати сучасне українське мистецтво. На той час це був чи не єдиний вітчизняний заклад, який узявся за таку справу.З того часу музей намагається йти в ногу з часом, співпрацює з молодими художниками, незалежними кураторами, громадськими організаціями, організовує сучасні мистецькі проекти… Нині його фонди налічують до семи тисяч творів, серед яких є роботи всіх лауреатів Шевченківської премії.
Привітати музей з річницею прийшли представники міської та обласної влади, закладів культури й громадськості.
“Хмельничани мають щиро подякувати тим людям, у яких 30 років тому виникла ідея відкрити такий унікальний заклад у нашому місті. Завдяки цьому ми можемо нині приводити сюди дітей і виховувати їх мистецтвом. Такі заклади, як художній музей, зруйнують міф, що в нашому місті немає нічого цікавого. Міська влада допоможе у цій справі”, — зазначив міський голова Олександр Симчишин.
До вітань долучився заснов-ник арт-центру “Я Галерея” Павло Гудімов, який наголосив, що в світі все змінюється, а мистецтво — вічне, саме тому його потрібно цінувати. Також він запропонував зробити ребрендінг назви музею — перетворити довжелезну назву Хмельницький обласний художній музей на коротку абревіатуру ХОХМ і популяризувати її. Так роблять відомі західні музеї, щоб відповідати вимогам часу.
Відкриття фестивалю АртКолаж-2016 і святкування річниці музею розпочалися з презентації проекту молодого художника Андрія Хіра “Забобони”, який минулого літа уже приїжджав у наше місто на відкриття мистецького дворика художнього музею, де прочитав лекцію, присвячену проекту “Забобони”. Цього разу він не обмежувався лекційним форматом, а привіз повноцінну виставку робіт, які вперше були презентовані в арт-центрі “Я Галерея” минулого року. Проект став результатом майже трирічного дослідження карпатської демонології ним та його дружиною Оксаною.Художник брав за основу роботи етнологів Володимира Гнатюка, Антіна Онищука та Володимира Шухевича, знаходив у їхніх працях найбільш значущі цитати й ілюстрував їх. Особливість проекту “Забобони”, окрім оригінальної теми, полягає в оригінальності художнього висловлювання. Це і картини, і графіка, і маски, і скульптури… Поєднання різних форм дозволяє глибше поринути в ірраціональний світ карпатських міфів, де нерозривно переплелися християнство з язичництвом.
“Незважаючи на ілюзію прогресу та розвитку сучасного суспільства, ми все ще залишаємося дикими племенами з їхніми божествами, що постійно вимагають жертв. Підсвідоме потрібно визначати, щоб воно не призвело до загострень або вибуху в особистому чи соціальному житті”, — зазначив художник під час відкриття виставки.
Також він наголосив, що його проект не містить будь-яких містичних спекуляцій. Він не намагається відроджувати давні вірування чи вчити людей вірити у забобони та духів, а лише досліджує давню українську філософію та світогляд.
У роботах Андрія приємно дивує, що художник знайшов власну мистецьку мову й продовжує її вдосконалювати, експериментуючи з нею. Хмельничани ще деякий час матимуть можливість поринути у світ ірраціонального, завітавши на виставку в художній музей.
Наступного дня тут проводили лекцію-презентацію проекту “Тіні забутих предків. Виставка”, присвячену однойменному фільмові Сергія Параджанова. Андрій Хір теж долучився до роботи над ним. Також співкуратор проекту Катерина Носко, яка провела лекцію, допомогла у створенні арт-бука художника.За словами Катерини Носко, робота над “Тінями забутих предків. Виставка” тривала дев’ять місяців і вперше була презентована минулого року в Києві у Мистецькому арсеналі до 65-ї річниці фільму. Проект покликаний глибше зрозуміти стрічку Параджанова, надати йому нового контексту та проаналізувати його зв’язок із сучасністю.
Цей масштабний проект експонувався в декількох залах. Кожна з його частин має власну назву та присвячена певному відрізку роботи над фільмом. Наприклад, у залі “Етнографія” порівнювалося показане у фільмі й реальні звичаї мешканців Карпат. Всі, хто бачив фільм, напевно, запам’ятали сцену весілля Івана і Палагни, де молодятам зав’язують очі й надягають на шию ярмо. Виявляється, це виключно фантазія режисера. Такий звичай гуцули ніколи не практикували й тому вони неоднозначно сприйняли цю сцену легендарного фільму.
Подібних відхилень від життя у Параджанова не багато, проте проект “Тіні забутих предків. Виставка” розкриває та досліджує інші маловідомі факти.
Другий день АртКолажу-2016 закінчився кінопоказом документального фільму Олега Чорного “Голлівуд над Дніпром. Сни з Атлантиди”, на який завітав сам режисер. Він пояснив, що для нього це — фільм-спогад про мальовниче село Бучак, що на Черкащині. Його свого часу використовували для зйомок видатні режисери Юрій Іллєнко, Сергій Параджанов, Андрій Тарковський, Володимир Денисенко. Проте це місце з неперевершеними краєвидами та природою спіткала лиха доля: воно майже повністю було затоплене під час спорудження Дніпровської ГЕС.
Олег Чорний у своїй стрічці розповідає про історію Бучака та фільмів, які були там зняті. Зокрема, велику увагу звертає на стрічку Юрія Іллєнка “Вечір на Івана Купала”.
Мистецький фестиваль закінчився минулої п’ятниці лекцією Андрія Хіра та виступом гурту “Zapaska” з Кам’янця-Подільського.
Андрій ЯЩИШЕН
Фото автора та
Миколи ШАФІНСЬКОГО