Соціум

Подолати психологічний шок можна, допомагаючи одне одному

Упродовж двох днів у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького проходив психотерапевтичний тренінг для військовослужбовців з досвідом перебування в зоні АТО та спеціалістів психологічного забезпечення вищого прикордонного навчального закладу.

Упродовж двох днів у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького проходив психотерапевтичний тренінг для військовослужбовців з досвідом перебування в зоні АТО та спеціалістів психологічного забезпечення вищого прикордонного навчального закладу.
Цей захід  дуже важливий для військовослужбовців Держприкордонслужби, які брали участь у бойових діях на лінії розмежування в зоні АТО, бо вчить, як використати набутий досвід. Не секрет, що люди, які мають проблеми посттравматичного характеру, дуже рідко  звертаються до психолога.
Співтренер датсько-українсько-американського проекту “Серце сол-дата” Валерій Ільчук, який разом із Олегом Гуковським, тренером з подолання бойової травми проводив тренінг, зауважив: “Перший, до кого можуть звернутися ті, хто пережив шоковий стан, — побратими. Легше поділитися своїми почуттями з тими, хто пережив подібне раніше. А тому головна ідея, яку пропагуємо, —  передача знань не від спеціаліста пацієнту, а рівний — рівному. Як показує практика, цей метод дуже ефективний, адже в ролі реабілітологів — самі бійці АТО”.
Цей унікальний тренінг відображає міжнародний досвід психологічної реабілітації військовослужбовців. Його розробила Дітте Марчер, директор Bodynamic International, громадський діяч, правозахисниця, датський психотерапевт із багаторічним стажем. Упродовж 20 років вона співпрацювала як спеціаліст із розв’язання конфліктів з організацією “Лікарі без кордонів” на Близькому Сході, у країнах колишньої Юго-славії та Африки. Тренери проекту пропонують відмовитися від класичної реабілітації, акцентуючи на взаємодопомозі. Це працює. Людей навчають не лише інакше сприймати дійсність, а й використовувати свій специфічний досвід на практиці.
“Ми намагаємося відходити від понять “добро” та “зло” або “добре” та “погано”, — розповідає Валерій. — Ми просто називаємо це досвідом, яким треба скористатися. Стараємося також уникати поняття “бойова травма”, оперуючи іншим “бойовий шок”. Якщо людина подолає цей стан, то шок стане, так би мовити, трампліном на новому етапі життя. Звичайно, на початку ми залучаємо до роботи психологів, волонтерів, які мають вплив на ситуацію, бо, на жаль, ветеранські організації учасників АТО ще не сформувались остаточно і не можуть виконувати свої функції бездоганно. Тому й робимо акцент на принципі  “рівний рівному”. Я воював і ти воював. Ти можеш зі мною поділитися. Я тобі більше довіряю. Це — аксіома, яка завжди була і буде. Наше завдання — дати  учасникам тренінгу навички для того, аби вони створювали групи взаємодопомоги на місцях і змогли підтримувати одне одного”.
Кожен такий тренінг ведуть психотерапевт і ветеран, який був учасником схожих тренінгів раніше. Допомагати військовим долати емоційні травми мають ті, хто пройшов через подібні обставини. Існує спеціальна  програма навчання, освоївши яку, можна рухатися далі шляхом розвитку, здобуваючи кваліфікацію, наприклад, психотерапевта.
У Валерія Ільчука — медична освіта, він працює психотерапевтом, а ще він — учасник АТО, доброволець, воював у районі Донецького аеропорту. Те, чим він сьогодні займається, перевірив на собі й побачив позитивний результат.
“Завдання полягає в тому, щоб воїни не знищували себе спиртним чи наркотиками, вгамовуючи роздратування чи депресію, а щоб могли  контролювати свій стан, керувати ним. Українці — стійка нація. На їхню долю випадало немало різних випробувань упродовж останніх століть. Впевнений,  з останніми випробуваннями війною вони також справляться”, — каже Валерій Ільчук.
Вікторія СТАНДРІЙЧУК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *