Соціум

20 хвилин — 20 сторінок “Живої книги”

“Нині соціальні мережі відволікають від живого спілкування. Серед функцій бібліотек, зокрема, відродити живе знайомство з цікавими особистостями, спілкування з якими може навіть більше захоплювати за читання книг. Тому в Центральній міській бібліотеці започатковано акцію “Жива бібліотека” — розмова з цікавими особистостями — “живими книгами”, — розповідає директор Тамара Козицька.

“Нині соціальні мережі відволікають від живого спілкування. Серед функцій бібліотек, зокрема, відродити живе знайомство з цікавими особистостями, спілкування з якими може навіть більше захоплювати за читання книг. Тому в Центральній міській бібліотеці започатковано акцію “Жива бібліотека” — розмова з цікавими особистостями — “живими книгами”, — розповідає директор Тамара Козицька.

Черговий раз “Жива бібліотека” запросила читачів, серед яких переважно учні й студенти міста, вони зокрема познайомилися з книгами “Про фронтову бригаду”, “Янголи добра”, дитячою літературою подільської журналістки, поетеси та письменниці Оксани Радушинської.
“Для читачів розповіла про себе — дитячого письменника та про свою волонтерську, культурологічну діяльність у зоні АТО в складі творчої сотні “Рух до перемоги”.
Щодо моєї діяльності на ниві дитячої літератури, то найновіша книжка — “Піввеселки у подарунок”. Це пригодницька казка для дітей про добро. Вийшла книга у харківському видавництві “Таланти”. Написана для наймолодшого читача, який тільки вчиться читати і сприймати світ.
Як героїня книг “Про фронтову бригаду” та “Янголи добра”, представила живі свідчення війни на сході України: прапори, гільзи, шеврони, кілька днів тому привезені з-під Маріуполя.
Презентую нині і книгу “Аеропорт”, яку читали і залишили письмовий відгук на палітурці бійці легендарної 81-ї бригади.
Про АТО написала низку віршів. За активну волонтерську діяльність стала лауреаткою національної премії “Благодійна Україна”, де завоювала друге місце в номінації “Волонтер — фізична особа”, — розповіла Оксана Радушинська.
Прихильників екстриму зацікавила книга “Балада про байкера”, героєм якої став байкер-романтик Олег Лахмай. 
“Мені довелося освоїти різні професії: був підприємцем, токарем, водієм, тренером з боді-білдингу, президентом Хмельницької федерації з цього виду спорту. А шість років тому став байкером. Якось потрапив у компанію хлопців, які мають мотоцикли, сподобалося.
Байкери — це люди з будь-яким двоколісним мототранспортом, навіть мопедом, гуртуються разом поспілкуватися на теми, пов’язані з ним.
Ми з’їжджаємося на байк-фести, мото-зльоти, за спеціальним мотокалендарем організовуємо мото-пікніки.
На своєму мотоциклі-чопері “Зонгшен” проїхав аж 500 кілометрів безперервно. Раніше наші хлопці їздили в Крим — 900 кілометрів. Два роки тому на зліт у Вінницю приїздив байкер з Уралу, а це 3000 кілометрів”, — ділився з читачами чоловік у шкірянці та з величезними татуюваннями.
“Прочитали” відвідувачі бібліотеки навіть книгу французькою з українським перекладом “Франція — Україна: шлях додому” подружньої пари Еріка та Валентини (хмельничанки за походженням, художниці) Ріо (на фото), які займаються волонтерською діяльністю. Подружжя мешкає у Франції, але події в Україні їх дуже хвилюють. Нині Ерік та Валентина Ріо борються з неправдивою інформацією про війну в Україні у французьких виданнях, спростовують викривлені факти. Нещодавно до них приєдналися групи небайдужих французів, українців, які мешкають за кордоном. Ерік Ріо є президентом асоціації “Майдан без кордонів”, яка допомагає українській армії. Благодійники закуповують для військових препарат “Сelox”, що зупиняє кровотечу, допомагають сім’ям бійців, дітям-сиротам.
Раніше Ерік Ріо спілкувався з українцями російською, останні події змусили його вивчати українську. “Що кожен з нас може зробити для захисту України щодня? Не можеш придбати форму для воїнів — купи пачку кави для них, не маєш грошей на каву — скажи тепле слово солдату. Головне — не бути байдужим! Де б ти не жив”, — зауважив Ерік Ріо.
Ще однією “живою книгою” став подільський телеведучий Антон Довлатов, який розповів, що важливо в кадрі, як і в житті завжди залишатися собою, а ще про те, як віднайти позитив у всьому і передати його іншим.
Спілкувалися з гостями охочі по 20 хвилин кілька годин. За цей час дізналися чимало цікавого про земляків, життя яких вражає, стає прикладом.
Ірина САЛІЙ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *