Проблемам виживання реального сектора економіки Хмельниччини було присвячене розширене засідання правлінь Союзу промисловців і підприємців (ХСПП) та Об’єднання організацій роботодавців області (ООРХО), яке відбулося минулого тижня на базі ПАТ “Хмельницькобленерго”
Проблемам виживання реального сектора економіки Хмельниччини було присвячене розширене засідання правлінь Союзу промисловців і підприємців (ХСПП) та Об’єднання організацій роботодавців області (ООРХО), яке відбулося минулого тижня на базі ПАТ “Хмельницькобленерго”. Вибір місця обговорення найактуальнішої для промислового директорату теми мав логічне пояснення: в Україні на часі реформування енергоринку, здійснюються перші кроки, які мають відповідати вимогам Європейського Союзу. Надзвичайно важливу розмову для промислової галузі краю не оминули увагою перші особи: голова обласної ради Михайло Загородний, перший заступник голови облдержадміністрації Василь Процюк і Хмельницький міський голова Олександр Симчишин.
Голова ХСПП і президент ООРХО Іван Дунець так окреслив мету засідання: “Головні виклики сьогодення — забезпечення конкурентоздатності вітчизняної промисловості та розвитку виробництва на Хмельниччині”. Акценти в розмові мали визначити учасники цього зібрання, зокрема представники влади.
“Ми реально бачимо наші спільні проблеми, зокрема у зростанні земельного податку для промислових підприємств і можливості їхнього розвитку в умовах сьогодення, — зазначив Олександр Симчишин. — Те, що ви залишаєтеся на плаву, дозволяє наповнювати міський бюджет власними ресурсами. Працюємо нині над стратегічним планом розвитку міста до 2025 року, де обов’язково врахуємо питання реального сектора економіки з вашою участю. Міська влада завжди підставляла плече промисловцям і робитиме це надалі”.
Акцент міського голови на земельному податку має логіку: з початку нинішнього року він зріс для промислових підприємств в 1,43 раза. На переконання виробничників, це є вбивчим ударом по їх конкурентоздатності та собівартості продукції, а відтак — черговим навантаженням на вітчизняну економіку.
Про інші парадокси у податковій сфері говорила керівник ПАТ “Укрелектроапарат” Євгенія Косковецька: “Завод переплатив податок на прибуток на 48 мільйонів гривень за нинішніми правилами, але ці кошти вимиті з його обігу, відповідно з розвитку підприємства”. Таких та інших гірких реплік з місця в ході засідання вистачало. Але головною темою розмови все ж було реформування енергетичної галузі.
Учасникам зібрання основні принципи відповідного законопроекту для прийняття Верховною Радою роз’яснив виконуючий обов’язки генерального директора ПАТ “Хмельницькобленерго” Олег Козачук. За його словами, розроблені зміни передбачають реформу діючої системи розподілу і постачання електроенергії на вітчизняному енергоринку, яка має дещо змінити статус природного монополіста. Проект передбачає розділення функцій енергетичних компаній: на розподіл електроенергії та її постачання споживачам. Нова схема аналогічна вже запровадженій на ринку природного газу: постачальних компаній може бути багато, а підприємства, бюджетні організації мають можливість обирати серед них найзручнішу для себе. Водночас мають з’явитися нові ринки електроенергії: допоміжних послуг, двосторонніх переговорів, угод на добу наперед тощо. Змін зазнаватиме і системний оператор.
Загалом, виробники електроенергії поділятимуться на гарантованих і незалежних постачальників.
Відповідні зміни відбудуться і в обласних енергопостачальних компаніях. Графік впровадження реформ розрахований на два роки з часу прийняття законопроекту. Для споживачів його передумови вже діють. Так, розпочатий процес значного підвищення тарифів для населення “з можливим певним зниженням для промислових підприємств”. Натомість реформатори задекларували збереження соціального тарифу, поліпшення якості постачання електроенергії та обслуговування споживачів — як результат майбутніх змін.
Однак енергетики не приховують ймовірних ризиків за аналогією з газовою сферою, де збільшення постачальників газу згодом призвело до банкрутства їх значної частини. Внаслідок цього чимало споживачів з числа підприємств і бюджетних організацій залишилися без газу й змушені шукати нових постачальників з відповідно новими умовами.
Інформація викликала багато неминучих запитань. Керівників підприємств цікавило: хто тепер займатиметься ліквідацією наслідків стихійних лих з реформацією обленерго, за якими принципами формуватимуться тарифи з новими постачальниками, які є можливості убезпечити споживача від непорядного постачальника тощо. А головне: яким чином ці зміни впливатимуть на конкурентоздатність реального сектора економіки? Зрозуміло, що ці та інші запитання поки зависають у повітрі, відповіді на них дасть лише практика запровадженої реформи.
Свої думки висловили і перші посадовці краю. Втім їхні сподівання пов’язані насамперед з діяльністю новоутвореного уряду на чолі з Володимиром Гройсманом. Утім, як зауважив Іван Дунець: “За роки незалежності у нас змінилося вже 17 урядів, уявіть собі, що б сталося з будь-яким підприємством з такими частими змінами”.
Спільне розширене засідання заслухало також інформацію про забезпечення промисловості області природним газом, обговорило питання відповідальності за порушення законодавства у сфері праці та зайнятості населення. Учасникам були представлені матеріали плану модернізації України: “Від кризи до економічного зростання”. Іван Дунець закликав колег узяти участь у детальній розробці плану як “віхи завтрашнього дня”.
Господарі місця засідання ознайомили гостей з роботою найсучаснішої підстанції обласного центру “Прибузька” — як приклад реалізації інноваційного проекту та нової техніки у галузі електроенергетики.
Володимир Разуваєв