25 березня 1944 року був звільнений тодішній Проскурів, нині Хмельницький, від німецьких загарбників.
25 березня 1944 року був звільнений тодішній Проскурів, нині Хмельницький, від німецьких загарбників.
Традиційно цього дня громадськість міста, влада, ветерани шанобливо згадують визволителів. Лягають до пам’ятників квіти, звучать промови, організовують зустрічі, хоча тих, хто справді воював на полях Другої світової, залишається все менше і менше. Так і цьогоріч: після офіційного покладання вінків і квітів на військовому кладовищі міський голова Олександр Симчишин побував на гостині у культурно-мистецькому центрі “Ветеран”.
Урочистості відбулися і в мікрорайонах. Так, у Книжківцях панахиду за загиблими відправив настоятель храму святої Параскеви Віктор Патерко, згадавши поіменно всіх жителів мікрорайону, які полягли на фронтах війни, та воїнів, які померли від ран у госпіталях Проскурова і поховані на місцевому кладовищі. Участь у мітингу взяли голова комітету самоорганізації населення Оксана Зіменко, педколектив і вихованці НВО №23, помічник депутата міської ради Сергія Болотнікова Любов Нащубська.
А в гар
нізонному будинку офіцерів Ракового днями зібралися працівники тилу, члени ветеранських організацій мікрорайону, 19-ї ракетної дивізії та Книжковець. Привітали ветеранів заступник голови ветеранської організації міста Віталій Самсоненко, Наталя Лукашук, яка вручила продуктові набори від фонду святого Володимира. Концертними виступами — віршами про долю жінки на війні та задушевними піснями тих років — порадувала ветеран 19-ї ракетної дивізії Людмила Лебедєва. Організатори також вдячні волонтерам первинних ветеранських організацій Антоніні Похил, Софії Паншиній, Валентині Розуман, Ніні Петренко за постійну турботу про ветеранів, а особливо керівнику волонтерського центру Марії Романчук.
Наш кор.
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО