У кожного інколи настає період, коли хочеться забути про всі турботи, усамітнитись, очиститися. Як правило, тоді людина шукає єднання з природою — виїздить за місто, мандрує в гори…
У кожного інколи настає період, коли хочеться забути про всі турботи, усамітнитись, очиститися. Як правило, тоді людина шукає єднання з природою — виїздить за місто, мандрує в гори…
“На вершинах не виникає жодних негативних помислів, людина очищується”, — каже директор Подільського культурно-просвітницького центру ім. М.Реріха Станіслав Крук. Особливо, якщо ці вершини у Тибеті — місці, де гірський пік здається найближчим до творця Всесвіту, відчувається щось глибоке, містичне і водночас первозданне.
Серед тибетських вершин є гора Кайлас, куди мандрують паломники з усього світу, аби осмислити життя по-новому. Бували там і наші фотографи-експедитори, котрі 23 березня поділилися з хмельничанами своїми враженнями про паломництво, презентувавши фотоекспозицію “Тибет: шлях на Кайлас”.
У центрі ім. М.Реріха щоденно, крім вихідних, діятиме фотовиставка Сергія Балалаєва (вчений, мандрівник, котрий вісім років присвятив вченню про Тибет, дослідив тамтешні місця, які мали значимість для сім’ї Реріхів), Галини Котовської (математик, бізнес-леді, мандрівниця), Олександра Титова (мандрівник, організатор і учасник експедицій у загублені куточки Сходу, зокрема маршрутом Центрально-Азіатської експедиції Реріхів (Індія, Китай, Монголія, Алтай, Китай) та Володимира Мельника (вільний фотограф, координатор експедицій, котрі займаються фотозйомкою у важкодоступних місцях планети, створенням документальних фільмів).
За східною космологією гора Кайлас — центр світової системи, через який проходить вісь Всесвіту. Міфологічна гора Меру, однією з проекцій якої є Кайлас, є символом осі Миру і містить усі рівні буття: від найнижчих до найвищих.
Тибетці називають Кайлас Канг Рінпоче, що означає “сніжна коштовність”. Поруч — два озера, також наділених містичними властивостями. У них — жива вода Манасаровар та мертва Ракшас Тал.
Фотографи-експедитори дослідили вісім долин Кайласу, що утворюють восьмипелюстковий лотос, у центрі якого сама гора, доторкнулись до чотирьох його облич (так називають сторони гори), зробили ряд сходжень на сусідні вершини.
Автори наголошують, що для них сходження на Тибет — перш за все потреба духовна, а вже потім фізична. Щоб зрозуміти гору-святиню, обходили її у різні години доби, за різних погодних умов.
Тому такою цікавою вийшла презентована експозиція. Вражають гірські сутінки, коли вершини гір сягають зоряного неба. Клубки хмар огортають камінні піраміди гір, створюючи відчуття містики…
На лоні незайманої, тихої природи залишений слід людського буття. “Кам’яні фігури біля південного лиця Кайласу” Сергія Балалаєва нагадують людські постаті. Тибетські монастирі, божества, загадкова природа — усе це на світлинах.
“Представлені фотороботи несуть потужний енергетичний потік від одного з найзагадковіших і найсильніших місць на планеті. Кожен може відчути його енергетику”, — ділиться враженнями Станіслав Крук.
Результатами експедиції стали не тільки фото, видано дві книги “Тибет-Кайлас. Містика та реальність” А.Редько та С.Балалаєва, “Тибет-Кайлас. Священні долини” С.Балалаєва та фотоальбом “Поклик Кайласу”.
“У Тибеті, згадаймо Велике переселення народів, присутня і наша генетика. Тут шукають притоку енергії, очищення й українські паломники. Отож важливо знати про ці місця. Недаремно Тибету присвятила своє життя родина Реріхів”, — зазначила під час презентації заступник міського голови Галина Мельник.
Привітав авторів з відкриттям експозиції і начальник міського управління культури і туризму Артем Ромасюков.
Діє виставка за підтримки міського управління культури і туризму, Подільського молодіжного об’єднання “У майбутнє через культуру”, Хмельницького національного університету, ТОВ “Автолідер”.
Музичні вітання присутнім на відкритті дарували артисти обласної філармонії.
Ірина САЛІЙ