У прес-клубі Палацу творчості дітей та юнацтва справжні поціновувачі живих рядків влаштували літературну вітальню із глибокозмістовною назвою “Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть”, присвячену 86-й річниці поетеси Ліни Костенко.
У прес-клубі Палацу творчості дітей та юнацтва справжні поціновувачі живих рядків влаштували літературну вітальню із глибокозмістовною назвою “Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть”, присвячену 86-й річниці поетеси Ліни Костенко.
Кажуть, усе починається з весни: коли надворі цвірінькає пташка, з бруньки стікає талий сніг, а вдень по-справжньому тепло. Саме у березні, 19 числа, ця пора подарувала нам перлину українського слова ― Ліну Костенко. День народження цієї величної жінки якраз напередодні Всесвітнього дня поезії. Символічно?..
Шедеври творчості Ліни Василівни завжди ретельно намагались заховати під сімома замками представники влади, боячись, що її незалежні, могутні і водночас витончені висловлювання наберуть всенародного масштабу. Боялись недаремно. Вірші поетеси ― рушійна зброя проти несправедливих реалій і безмежного зла. І той, хто цю зброю опанував, стає щасливим.
Такими ж щасливими неодмінно почувалися ті, хто читав улюблені поезії у затишному колі однодумців за традиційною чашкою ароматного чаю. Присутня молодь із захопленням передивлялася короткі фрагменти відео романсів і віршів Ліни Василівни, покладених на музику. Організатори дійства ― юні журналісти та лідери “Нової генерації міста”― зосередили увагу саме на творчому шляху поетеси ― шляху багаторічного натхнення.
Ліна Костенко жорстка в принципах, але м’яка у своїй творчості. Її ніжна, особлива сучасна українська мова не може нікого залишити байдужим і, як мамина колискова, одразу впізнається:
І все на світі треба пережити,
І кожен фініш — це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт, ―
запевняє учасниця вітальні Ярослава Добренька.
Ліна Костенко ― особистість не публічна. Вона відмовилась навіть від відзнаки “Герой України”, іронічно сказавши: “Політичної біжутерії не носитиму”. Для неї пріоритетом було достукатися до свідомості українців. Головне ― знати, що хочеш сказати:
Нам треба жити кожним днем.
Не ждать омріяної дати.
Горіть сьогоднішнім вогнем,
Бо “потім” може не настати.
По закінченню вечора-зустрічі з літературним скарбом гості записали вже традиційне щире відеозвернення до Ліни Василівни, бажаючи їй міцного здоров’я, щастя, здійснення найзаповітніших мрій, доброго самопочуття та гарного настрою ― щоденних супутників поетеси!
Такі літературні вечори залишають тепло в серці, окрилюють душу, змінюють світогляд. Бо неповторна поезія Ліни Костенко близька кожному.
Валерія Касьяр,
прес-клуб “Юний журналіст”