З ініціативи обласного осередку “Громадської палати України” у кінці січня в Центрі суспільно-соціального моніторингу нашої газети пройшов “круглий стіл” освітян, на якому обговорили проект закону “Про освіту”. Його учасники висловили немало слушних зауважень і пропозицій до цього законопроекту, створили редакційну групу для їх узагальнення у спільному зверненні до Верховної Ради, Міністерства освіти і науки, Кабінету міністрів.
З ініціативи обласного осередку “Громадської палати України” у кінці січня в Центрі суспільно-соціального моніторингу нашої газети пройшов “круглий стіл” освітян, на якому обговорили проект закону “Про освіту”. Його учасники висловили немало слушних зауважень і пропозицій до цього законопроекту, створили редакційну групу для їх узагальнення у спільному зверненні до Верховної Ради, Міністерства освіти і науки, Кабінету міністрів.
Щоправда, через незрозумілу позицію керівництва офіційної профспілки працівників освіти міського й обласного рівнів, які фактично проігнорували цю ініціативу, хоча їхні представники брали участь у згаданому “круглому столі”, робота над документом дещо загальмувала.
“Не хочу коментувати позицію цих профспілкових функціонерів, — пояснила нам голова Громадської палати області Тетяна Лукіна (на фото — крайня праворуч). — Адже ми робили нібито спільну справу, а присутність на “круглому столі” представників вільної профспілки освіти і науки, інших незалежних громадських об’єднань, на мій погляд, навпаки повинна була стимулювати офіційну профспілку до консолідації зусиль освітян навколо цього законопроекту. Та, видно, там діє своя мотивація і бажання бути й надалі монополістом у профспілковій діяльності серед освітян, чого вже давно немає.
Ми ж у свою чергу завершили роботу над цим зверненням і направили його за вказаними адресами. Зокрема, пропонували розробникам законопроекту не приймати рішення про оплату праці освітянам на основі єдиної тарифної сітки, що значно погіршить матеріальний стан педпрацівників. Середній розмір посадових окладів і ставок у галузі повинен бути не нижчим подвійної заробітної плати працівників промисловості — науково-педагогічним працівникам, не нижчим середньої — педагогічним працівникам, не нижчим середньої в галузях економіки — спеціалістам освіти. Пропонуємо переглянути й встановити педагогічним, науково-педагогічним працівникам надбавки за вислугу років залежно від стажу роботи у розмірах: до 3 років — 10%, до 10 років — 20%, до 20 — 30%, понад 20 — 40%.
Вимагаємо зберегти право виходу на пенсію за вислугою років без обмеження віку (до досягнення 50-річного і більше віку), закріпити законодавчо гарантовану норму оплати праці тижневого навантаження — 18 годин із обов’язковою оплатою понаднормової праці.
Аби уникнути дискримінації педагогічних працівників, викладачів за віком, пропонуємо враховувати їхні досягнення та результати попередніх атестацій. Зважати на підвищення пенсійного віку жінок — 60 років та забезпечити законодавчо можливість працівникам освіти право на роботу незалежно від віку. У класах початкової школи, на наш погляд, слід передбачити кількість учнів не більше 20, у старших класах — не більше 24 із обов’язковим поділом на групи під час вивчення іноземної мови.
Вважаємо, що нині слід вводити до складу сертифікаційних комісій представників громадських організацій та профільних депутатських комісій.
А з метою усунення корупційної складової пропонуємо розробити умови конкурсного відбору на посади керівників відділів освіти, директорів шкіл. У конкурсні комісії слід залучати представників громадськості, колективів шкіл, профспілки.
Всього у цьому зверненні є 22 пункти пропозицій, на наш погляд, дуже потрібних і вивірених практикою освітянської роботи. Словом, на даному етапі роботи над цим законопроектом ми зробили все, що могли, а далі — слово за законодавцями. А ще дуже шкода, що наша офіційна профспілка не зрозуміла, що все це — наша спільна справа і нам нічого ділити”.
В.Сівач