Кузьма Матвіюк, голова обласного Товариства політв’язнів і репресованих:
— Навесні 2013-го група підприємців висадила біля пам’ятника Кобзареві алею з сакур, а навпроти встановила металеву споруду у вигляді книжки, на символічних відкритих сторінках якої замість шевченківських рядків було вміщено інформацію про тих, хто фінансував створення алеї. Згодом міська влада на вимогу громадськості змусила підприємців забрати з книги ці написи і вмістити Шевченків “Заповіт”. Але невдовзі на його місці знову з’явився попередній напис, який побачив на недавній акції до Шевченківських днів. Мало сказати, що це брутальне святотатство чи результат невігластва цих людей. Мені думається, що у цієї афери є грамотний замовник, а очевидна антиукраїнська позиція цих людей не лише обурює, а й змушує до більш серйозних висновків.
Кузьма Матвіюк, голова обласного Товариства політв’язнів і репресованих:
— Навесні 2013-го група підприємців висадила біля пам’ятника Кобзареві алею з сакур, а навпроти встановила металеву споруду у вигляді книжки, на символічних відкритих сторінках якої замість шевченківських рядків було вміщено інформацію про тих, хто фінансував створення алеї. Згодом міська влада на вимогу громадськості змусила підприємців забрати з книги ці написи і вмістити Шевченків “Заповіт”. Але невдовзі на його місці знову з’явився попередній напис, який побачив на недавній акції до Шевченківських днів. Мало сказати, що це брутальне святотатство чи результат невігластва цих людей. Мені думається, що у цієї афери є грамотний замовник, а очевидна антиукраїнська позиція цих людей не лише обурює, а й змушує до більш серйозних висновків.
Андрій Романюк, громадський активіст:
— Неприємно здивувала “Тема” у прямому ефірі на каналі “Поділля-центр”, присвячена 100 дням міського голови Олександра Симчишина. По-перше, незрозуміло чому її учасники перебували у різних приміщеннях, через це між ними не було живої розмови. По-друге, дехто з журналістів, схоже, скористався нагодою попіарити себе. Запитання були задовгими, їхня актуальність — сумнівною. Можна по-різному оцінювати діяльність новообраної влади в місті, але бути при цьому об’єктивними і толерантними, особливо якщо це стосується відомих осіб з журналістського середовища. Надалі хотілося б, щоб організатори прямого ефіру робили його як безпосередню дискусію: жваву, гостру, в одній студії.
Йосип Масловський, голова ради ветеранської організації Озерної:
— Наша ветеранська організація прийняла звернення до ветеранів міста з пропозицією запалювати Вічний вогонь у центрі міста тільки у вихідні та святкові дні. Нехай ця економія газу буде нашим внеском у перемогу над російським агресором, яка потребує великих матеріальних ресурсів. Адже Україна в стані війни і подібна економія енергоносіїв, нехай і невелика, наближує перемогу над агресором.
Володимир Сільченко, інвалід-чорнобилець:
— У грудні минулого року звертався до “Хмельницькобленерго”, що мій сусід відверто краде електроенергію. На мої виклики виїжджали звідти контролери, а керівники підприємства обіцяли, що сусід понесе належне покарання. Та бачу, що вони формально ставляться до цієї справи, мабуть, ще через те, що мій сусід — їхній колишній працівник. Але ж закони пишуться для всіх і виконувати їх повинні всі?