Туристична галузь — величезний потенціал для економічного розвитку країни. На жаль, вона поки що недостатньо розвинена. Особливо це стосується Поділля — краю, який самою природою створений для потоку туристів з усього світу. Нині лише Кам’янеччина може похвалитися певним визнанням як туристичний центр Хмельниччини: Товтрами, Дністром, історичними пам’ятками тощо. Між тим пальму першості у міста над Смотричем може перехопити місто над Південним Бугом — Хмельницький.
Туристична галузь — величезний потенціал для економічного розвитку країни. На жаль, вона поки що недостатньо розвинена. Особливо це стосується Поділля — краю, який самою природою створений для потоку туристів з усього світу. Нині лише Кам’янеччина може похвалитися певним визнанням як туристичний центр Хмельниччини: Товтрами, Дністром, історичними пам’ятками тощо. Між тим пальму першості у міста над Смотричем може перехопити місто над Південним Бугом — Хмельницький.
Так, у нас немає цілющих мінеральних вод Сатанова, унікальних рельєфів Товтр, видатних пам’яток історії та культури, які приваблюють туристів. Але у нашого міста є унікальна можливість створити свою “Софіївку” — справжню туристичну Мекку для гостей з усього світу. Колись граф Потоцький в Умані збудував знаменитий парк для богині свого серця. Хмельничани мають можливість утворити щось подібне для себе і нащадків. Про майбутню і цілком реальну подільську перлину також подбала природа — унікальною геоморфологічною будовою долини Південного Бугу. Територія вздовж вулиць Прибузької, Трудової, Зарічанської, Старокостянтинівського шосе і проспекту Миру площею 200 гектарів — ідеальне місце для поєднання житлового мікрорайону і дендро-лугопарку. Воно може і повинно виконати надважливе завдання — забезпечити місто зеленими легенями, необхідними для його екологічного здоров’я. На жаль, інтенсивна забудова не супроводжується таким же активним процесом озеленення, навпаки, зелені насадження лише скорочуються. Негативні наслідки цього повною мірою відчуватимуть наступні покоління хмельничан. Як і обмеженість культурного та оздоровчого відпочинку на природі. Парку ім. М.Чекмана і кількох скверів уже сьогодні явно недостатньо для міста.
Натомість про перспективи природного розвитку Хмельницького науковці подбали ще півстоліття тому. У 1968 році Український державний інститут проектування міст розробив детальний план міського дендро-лугопарку, який став подарунком до 15-річчя наймолодшого обласного центру СРСР. Це мав бути неповторний за своєю оригінальністю, розмаїттям і багатством насаджень, об’єктів культурного відпочинку парковий комплекс не лише в Україні, а й Європі. Нині є можливість повернутися до цього задуму і навіть його розвинути.
Дендро-лугопарк запроектований на площі 50 гектарів і має бути значно більшим, ніж знаменита “Софіївка”. В основу його планування закладена змішана система з організацією різних типів паркових і лугових ландшафтів. Передбачено створення кількох територій: садів безперервного цвітіння, троянд, бузку, альпінарію, лісопарку, паркові зони, лугопарку зі спортивно-розважальною зоною та оранжерейно-парникового господарства. У центрі цієї композиції має бути озеро площею 7,5 гектара, яке матиме три острови зі з’єднаними пішохідними містками. Гама зелених насаджень має бути унікальною і складатиметься з майже 500 найменувань як звичних для нашої місцевості рослин, так і рідкісних: річного кедра, сосни Муррея, оксамиту амурського, Іудиного і тюльпанового дерев, ясена сирійського, керрії японської, мильного дерева, курильського чаю, троянди дамаської… У такому вигляді парк має стати взірцем для регіонів України і навіть Європи із заболоченими землями.
Акваторія парку створить не лише неповторність відпочинку, а й можливість спортивних занять: змагань на байдарках і каное. Історичними пам’ятками слугуватимуть Скіфський курган і меморіал загиблим у роки Другої світової війни, які вже обладнані.
Дендро-лугопарк відкриває найширші можливості для бізнес-сере-довища зі створенням розважальних закладів, мережі громадського харчування, торгівлі сувенірами, атракціонами… Акваторія передбачає також облаштування комплексом фонтанів, яким позаздрить Вінниця, а унікальний рельєф альпінарію вабитиме любителів пішохідного туризму. Взимку ця територія слугуватиме шанувальникам лижних прогулянок.
Ініціатором відновлення інтересу до проекту дендро-лугопарку є голова асоціації громадських організацій “Народна сила”, почесний громадянин міста Іван Бухал. Він упевнений, що реалізація проекту не потребує коштів міського бюджету, а може відбуватися за давнім принципом народного будівництва — толоки. Утворений благодійний фонд “Віра. Надія. Любов” цьому сприятиме. За словами Івана Бухала, цей фонд уже зібрав 200 тисяч гривень на виготовлення проектної документації з будівництва дендро-лугопарку в електронному вигляді. Ім’я кожного хмельничанина, який пожертвує на парк хоча б 10 гривень, буде викарбуване на Дереві пам’яті, ескіз якого зробив видатний художник і скульптор Микола Мазур. Для Скіфського кургану, за ініціативи активістів “Народної сили”, вже підібрані для облаштування камені часів льодовикового періоду. Жвавий інтерес до цього проекту виявила і нинішня влада міста, побачивши у ньому неабияку перспективу для розвитку, і готова всіляко підтримати ініціативи громадськості. Отож хмельницькій “Софіївці” бути! — так вважає Іван Бухал. А хмельничанам пропонується взяти активну участь у толоці й водночас подумати над назвою майбутньої перлини Поділля.
Володимир Разуваєв
На фото: місце для майбутнього парку
фото Миколи шафінського