Минулого четверга громадські активісти разом з депутатами міської ради обговорювали пріоритети розвитку Хмельницького. Дискусію організували представники руху “Чесно” в рамках кампанії “Стеж за грошима”.
Минулого четверга громадські активісти разом з депутатами міської ради обговорювали пріоритети розвитку Хмельницького. Дискусію організували представники руху “Чесно” в рамках кампанії “Стеж за грошима”.
За словами всеукраїнського координатора цієї кампанії Віти Думанської, рух “Чесно” працює не лише перед виборами. Нині громадські активісти допомагають українцям спостерігати за роботою влади на місцях, а також налагодити комунікацію між ними. На це спрямована і кампанія “Стеж за грошима”.
“Ми вже залучили 10 тисяч людей з 25 міст України, проаналізували програми партій, які брали участь у місцевих виборах минулого року, та прослідкували за їх фінансовою дисципліною. Результати цього дослідження надали в робочі групи, які працюють нині над удосконаленням виборчого законодавства. Тобто ми досягли певного успіху й тому вирішили продовжити кампанію у післявиборчий період”, — зазначила Віта Думанська.
Вона розповіла, що наразі кампанія “Стеж за грошима” проводиться у 15 містах України, зокрема й у Хмельницькому. Громадські активісти виділили кілька її ключових моментів: аналіз декларацій депутатів місцевих рад, створення інтерактивної карти депутатських приймалень, звіт міських голів у перші 100 днів роботи та 10 пріоритетів розвитку міст від голів фракцій місцевих рад.
“Ми займаємося цим не для того, щоб ускладнити роботу місцевої влади. Навпаки, хочемо налагодити комунікацію між нею та громадянами. Як ми помітили, у деяких містах щось робиться, але люди про це мало знають, адже інформація, яку їм доносять депутати чи міські голови, часто буває надто абстрактною. Ми ж хочемо конкретики. Так, міський голова Тернополя Сергій Надал — приклад того, як варто звітувати про 100 днів своєї роботи — він розповів лише про конкретні дії міської влади”, — переконана Віта Думанська.
Координатор кампанії “Стеж за грошима” в Олег Черненко розказав, що в Хмельницькому завершилася робота над інтерактивною картою депутатських приймалень. Тепер хмельничани зможуть знайти приймальню свого депутата за допомогою сайту pryjmalni.chesno.org. Фактично не мають приймалень лише чотири місцеві депутати.
“На сайті міської ради була відсутня інформація про адреси приймалень чотирьох депутатів. Отож громадяни не знають, куди їм звертатися при потребі. Сподіваюся, найближчим часом цю ситуацію виправлять. Також ще в кінці січня ми направили звернення до голів фракцій міської ради з проханням надати 10 стратегічних пріоритетів розвитку міста, які планують реалізувати під час своєї каденції”, — зазначив Олег Черненко.
Поки що інформацію про пріоритети розвитку міста надали представники партій “Блок Петра Порошенка — “Солідарність”, “Поруч”, ВО “Свобода”, “За конкретні справи”. Слово — за “Батьківщиною” та “Об’єднанням “Самопоміч”. У пріоритетах фракцій, котрі надали своє бачення стратегії розвитку Хмельницького, є і спільні моменти, і відмінності. Проте всі планують займатися розвитком економіки, енергозбереженням та сприятимуть озелененню міста.
“Під час розробки пріоритетів ми, найперше, керувалися можливостями міського бюджету, тому не декларували жодних нереальних, популістських планів. Це чіткі цілі, які зможемо виконати й прозвітувати перед хмельничанами”, — зазначила депутат міської ради від ВО “Свобода”, голова комісії з питань планування, бюджету, фінансів та децентралізації Леся Герасимчук.
“Мені радісно, що нині громадяни, особливо молодь, цікавляться питаннями розвитку міста. Наша співпраця допоможе зробити його кращим. Ми теж намагалися керуватися реалістичними принципами розробки пріоритетів розвитку Хмельницького й визначили лише ті завдання, які наше місто здатне досягти самотужки”, — додала депутат міської ради від “Блоку Петра Порошенка — “Солідарність”, член комісії з питань планування, бюджету, фінансів та децентралізації Ірина Ковальчук.
Усі присутні депутати заявили, що напрацювання фракцій увійдуть до Стратегії розвитку Хмельницького, яку нині розробляють представники місцевої влади та громадськості.
Андрій ЯЩИШЕН
Фото автора