Соціум

Мажорна творчість Юрія Герца

27 лютого виповнилося б 85 років з дня народження відомого українського живописця Юрія Герца — народного художника України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка.

27 лютого виповнилося б 85 років з дня народження відомого українського живописця Юрія Герца — народного художника України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка.

Народився Юрій Дмитрович у багатодітній селянській родині в селі Лохово, що на Закарпатті. В сім’ї Герців завжди панував культ поваги до батьків і праці.
Дитячі роки художника пройшли на зламі епох: при Чехословацькій республіці, у 1938-му, пішов у перший клас. З 1939 до 1944-го ходив до школи при хортистській Угорщині, закінчив навчання 1945 року вже в радянській Україні.
Зустріч з корифеями закарпатського живопису Йосипом Бокшаєм та Адальбертом Ерделі у 1947 році в Ужгородському училищі декоративно-прикладного мистецтва вплинула на Юрія Герца фундаментально. Молодий художник зацікавився культурою, історією рідного народу. Рано захопився ідеєю служіння людям, сприяв зростанню професійної освіти на Закарпатті, пронісши крізь усе життя естафету своїх учителів.
Мислив Юрій Дмитрович завжди образно, символічно. “Чи не в кожному верховинському селі намагався схопити його характерні архітектурні риси, компонував їх так, аби вони говорили за це село, — згадує його дружина Наталя Семенівна, відома закарпатська гобеленниця. — Любив малювати дерев’яні церкви… А найголовніше, вважав, що картини мають бути мажорними, випромінювати радість, любов до життя, тому й часто зображував весілля, музик, релігійні празники. Це було фундаментом його світогляду. Шанував творчість своїх учителів та колег, але загалом нікого не пускав у власний світ”.
Стилістику й методи роботи митець виробив на початку сімдесятих років минулого століття. Роботу над майбутньою картиною починав з кількох живописних ескізів, шукав відповідний настрій колористичної гармонії, силу контрасту. Здається, ніби для художника не існувало похмурих фарб. У полотнах Юрія Герца панує оптимістична, піднесена атмосфера. Вони нагадують яскраві вітражі, мозаїки, витворені з напівпрозорих смальт.
За полум’яно-веселкові, переконливі своєю народністю, красномовні твори серії “Барвиста Верховина” 1994 року Юрій Герц був удостоєний Національної премії ім. Т.Шевченка.
У багатьох картинах митця зафіксовані різні типи архітектури багатоетнічного Закарпаття: бойківська, лемківська, румунська і угорська, що різняться висотою шпилів, характером і кількістю бань. На жаль, ця архітектура, як і традиційний народний побут та пов’язана з ним культура повільно зникають. Проте, завдячуючи багаторічній кропіткій праці Юрія Герца, можемо насолоджуватися найрізноманітнішими зразками закарпатської архітектури на полотнах художника, які зберігаються в багатьох музеях України.
У Хмельницькому художньому музеї є дві роботи видатного живописця. Одна з них — “Верховинська весна” (1986 р.) представлена у постійній експозиції “Українське мистецтво ІІ половини ХХ століття: художні паралелі”. Запрошуємо хмельничан ознайомитися з творчістю Юрія Герца та інших представників Закарпатської школи живопису в нашому музеї на вул. Проскурівській, 47.
Антоніна Мельничук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *