У мікрорайоні Книжківці свого батюшку Віктора (Патерка) любить уся громада. Днями, 9 лютого вона вітала його з 55-літнім ювілеєм. Адже, окрім основного пасторського покликання, священик гуртує прихожан різними соціальними акціями, заходами, святами, ділить з ними радість і горе…
У мікрорайоні Книжківці свого батюшку Віктора (Патерка) любить уся громада. Днями, 9 лютого вона вітала його з 55-літнім ювілеєм. Адже, окрім основного пасторського покликання, священик гуртує прихожан різними соціальними акціями, заходами, святами, ділить з ними радість і горе…
Отець Віктор потрапив у Книжківці настоятелем храму святої Параскеви у 1990 році. Після закінчення Одеської семінарії був призначений на рідну Хмельниччину, адже народився у селі Антонівка Хмельницького району. Перед Книжківцями правив спочатку в селі Черепова Хмельницького району, згодом — у Сарнах на Летичівщині. Перебравшись у Книжківці, одразу ж взявся господарювати: відновлювати місцеву церкву, котрій, до речі, цього року виповнюється 188 років з дня освячення. А відновлювати тоді було що, адже після 70-річного атеїзму вона потребувала великого ремонту. Та не менш важливим було повернути віру в душі людей, бо прихожан було мало. Отець Віктор розумів, що обидві справи мають велике значення, доповнюють одна одну, тож і вирішувати їх слід спільно. Зумівши організувати прихожан до ремонту, водночас об’єднував громаду, адже ніщо не зближує краще, ніж спільна праця. Жінки ходили до церкви, а чоловіки зміцнювали стіни, фундамент старовинного храму — так священику вдалося вбити одразу двох зайців. У співпраці з тодішнім директором школи Петром Савчуком приміщення церкви під’єднали опаленням до котельні школи. Згодом утеплили підлогу, звели дзвіницю, трапезну, викопали власну криницю… А п’ять років тому завдяки пожертвам прихожан, допомозі меценатів, зокрема депутата міської ради Сергія Болотнікова, вдалось оновити церковний купол.
Перша піша хресна хода відбулася 1998 року в Почаїв. Тоді разом зі священиком вирушили три десятки вірян. Та щороку їхня кількість зростає, як міцніє й утверджується віра кожного з них. Минулого року на чотириденну хресну ходу наважилися вже не три десятки, а три сотні прихожан. Розширилася і географія відвідин книжківчанами святих місць, побували вони в багатьох православних святинях — Завалійках, Києво-Печерській лаврі, Банчанах, Боянах, Браїлові…
Активний настоятель і в громадському житті мікрорайону. Так, уже другу каденцію поспіль обирають люди Віктора Патерка членом комітету самоорганізації населення. І ставиться священик до цієї місії й довіри книжківчан дуже відповідально: не пропустив жодного засідання комітету, долучається до вирішення нагальних проблем мікрорайону.
Відроджують книжківчани і давні традиції, про що уважний читач “Проскурова”, звісно, знає, адже інформація про свята на основі народних звичаїв часто друкується в газеті. Не залишається осторонь цього важливого процесу для пам’яті і зв’язку поколінь і місцева церква з її настоятелем отцем Віктором. Веселі народні свята — Масляна, Коляда, Маланка, щедрівки, Великодні гаївки були проведені останніми роками у Книжківцях, котрі гуртують громаду, тішать людей, вселяють віру в краще.
Та не лише відродженню давнього надає значення отець Віктор. За його ініціативою та матеріальною підтримкою з’являються в Книжківцях нові традиції і свята — “Натруджені руки цілую”, “Дитинство, обпалене війною”, коли земляки вшановували учасників війни і трудівників тилу. Загалом ветерани Книжковець — під опікою священика, 72 з них минулоріч отримали продуктові набори, а 33 ювіляри 2015 року, котрі відзначали круглі дати — 80, 85, 90, 95, були пошановані церквою, громадою, добрим вдячним словом і, звісно, приємними солодкими сюрпризами.
З появою у Книжківцях отця Віктора видозмінилося тут і свято Великої Перемоги. 9 травня починається панахидою в церкві за загиблими земляками в роки війни. Потім пішою ходою книжківчани ідуть до пам’ятника загиблим землякам, де згадують поіменно героїв війни, репресованих, тих, хто помер уже після війни, хто боровся за рідну Батьківщину. Освячує отець Віктор кожну могилу.
Допомагає нині наша церква її оборонцям України в АТО. Збирають книжківчани продукти, передають їх у зону бойових дій.
Під опікою настоятеля нужденні, хворі, пацієнти геріатричного пансіонату, діти-сироти, багатодітні родини…
Надійною підтримкою й підмогою в усіх його добрих діяннях є родина священика: дружина Любов, донька Віта з сім’єю та душевна втіха дідуся — онучка Марійка.
Натхненні прихожани гарним прикладом батюшки і в особистому, і в громадському, і в духовному житті. Принагідно вони вітають його з життєвим ювілеєм, бажаючи отцю Віктору міцного здоров’я, багатьох активних і насичених добрими справами років на його подвижницькій дорозі, подарованій йому Всевишнім…
Валентина КОЛЯДЕНКО, за дорученням прихожан церкви святої
Параскеви, обласної та міської організацій ветеранів