Відкрита літературна студія, що віднедавна діє на базі бібліотеки-філії №8 мікрорайону Озерна, минулого четверга у форматі полілогу провела засідання на тему: “Вшанування 15-ліття безсмертя поетичного авангарду Івана Іова”. До організації заходу, крім бібліотеки цього мікрорайону, де проживав поет, долучилися міське управління культури, обласна організація Національної спілки письменників України, обласний інститут післядипломної освіти, шанувальники творчості Івана Іова.
Відкрита літературна студія, що віднедавна діє на базі бібліотеки-філії №8 мікрорайону Озерна, минулого четверга у форматі полілогу провела засідання на тему: “Вшанування 15-ліття безсмертя поетичного авангарду Івана Іова”. До організації заходу, крім бібліотеки цього мікрорайону, де проживав поет, долучилися міське управління культури, обласна організація Національної спілки письменників України, обласний інститут післядипломної освіти, шанувальники творчості Івана Іова.
Слід віддати належне організаторам цього не стільки меморіального заходу, скільки високопрофесійного літературознавчого дискурсу, які підготували його на високому науковому рівні. Досить звернути увагу на програму зустрічі, аби зрозуміти, що метою цього небуденного полілогу була спроба, визнаймо одразу, дуже успішна, зробити своєрідне узагальнення, що за 15 років після того, як Іван Іов пішов у засвіт, зроблено у нашім краї та країні загалом у популяризації творчості поета, наскільки у сучасному літературному процесі важливими є естетичні засади, новаторство його поетики, зрештою, наскільки суголосний літературний авангард поетики Іова з сьогоднішнім днем.
“Сучасна поезія у контексті суспільно-політичних візій в Україні”, “Зависокі пороги на наші ноги…, або Чи має суспільство потребу у класичній літературі”, “Колишнє і сучасне осмислення творчості Івана Іова”, “Естетичний вимір творчості Івана Іова і не тільки”, “Від українського літературного авангарду до авангарду суспільного, або Чого б хотів Поет” — ось сторінки цієї дискусії, в якій узяли участь авторитетні в нашім краї літератори, літературознавці, педагоги, шанувальники творчості поета.
А ми нагадаємо, що, проживши 51 рік, Іван Іов залишив по собі десять поетичних книжок. Вихід кожної з них ставав подією у сучасній поезії. Вже після відходу автора у вічність побачили світ ще п’ять книг, загалом завдяки подвижництву його дружини Валентини Іов та підтримці друзів. З останніх — “Вибране”, книга вийшла у видавництві “Медобори”.
Власне працівники бібліотеки-філії №8 дуже сумлінно підготували до цього засідання книжкову виставку з творів поета, багато з яких уже стали раритетними, під дуже влучною назвою “Поетичний дух Івана Іова”. 
Про творчість поета говорила заступник міського голови з гуманітарних питань Галина Мельник, яка донедавна була директором НВО №28, де першими почали системно популяризувати творчість поета. Своє бачення значення й актуальності творчості Івана Іова висловив редактор газети “Проскурів” Богдан Теленько, нагадавши, що з їх часописом той багато років співпрацював. Голова обласної організації НСПУ Василь Горбатюк зауважив на непідвладності часові його поезії. На новаторстві Іова зосередили увагу доктор філологічних наук Віталій Мацько, голова обласної “Просвіти”, поет Віталій Міхалевський, літератори Володимир Дмитрик, Анатолій Ненцінський, Йосип Осецький, Ніна Шмурикова, науковець Ігор Гіджеліцький, письменник Микола Мачківський, педагоги Надія Орловська, Ганна Поліщук, популяризатори його творчості Світлана Мельникова, Лідія Яцкова та інші. Актор Володимир Смотритель заспівав для присутніх “На причілку любові” на слова поета Йосипа Осецького з посвятою Валентині Іов, а бард Леонід Мазур подарував пісню на слова Павла Гірника.
Завершився цей небуденний літературний полілог піснею Лідії Яцкової “Свіча” на слова Івана Іова і хвилиною мовчання…
Зізнаємося, що за рамками цього огляду залишилося безліч унікальних фактів та вражень з життя поета, якими ділилися учасники заходу. Зрештою, сподіваємося, що у нас ще буде змога повернутися до них. Та, думаємо, доречно додати до цієї публікації одну з, так би мовити, програмних поезій Івана Іова “Товариству”, яка серед його найсокровенніших послань нам із вами.
Б.Демків
Фото Миколи ШАФІНСЬКОГО
Товариству
Мене вам дав Господь!
Небагатьом…
На покуті, немов брати і сестри.
Той німба приміряє, мов шолом,
І тишу в туш розмазали оркестри.
Братове, я куняв, а не конав,
Ви ж мотуза плели з струнів’я ліри.
Уміло зупиняючи коня,
Нюшкуєте над порохом горілим.
Відлуння слави в світі — визнання,
А не пороки-вади у пророків!
І кидаєтесь, наче вороння.
Помилосердствуйте про людське око!
В оману вводить вкотре чарота,
І дмухаю вже й на холодну воду.
Вчорашнє товариство — череда.
Сьогоднішнє хмеліє від свободи.
І кома крапці зоряній — кума,
Де спогади знайшли свої дороги.
На пальцях — побратимів…
Їх — катма!
На жаль, в житті їх не буває много.
Мене вам дав Господь!
Беріть всього!
Черпайте із очей з сльозами небо.
І вигортайте спрагло з вен вогонь,
На ліри жили забирайте й нерви!
Я знаю, в небесах мені простять,
Знов звично привітаюся із кожним!
Є час знімання з віршенят присвят
І час для невмирущих віршів, може…