З цього приводу пригадується недавній телесюжет, здається, з Житомирщини, де жителі одного з сіл заблокували під’їзд до території колишньої ракетної бази, бо мисливці за металом пробували його добувати з її колишньої шахти, де, як відомо, його вдосталь. До речі, там люди скаржилися на проблеми з ростом онкозахворювань, що небезпідставно пов’язували з існуванням тут колись ракетних баз.
З цього приводу пригадується недавній телесюжет, здається, з Житомирщини, де жителі одного з сіл заблокували під’їзд до території колишньої ракетної бази, бо мисливці за металом пробували його добувати з її колишньої шахти, де, як відомо, його вдосталь. До речі, там люди скаржилися на проблеми з ростом онкозахворювань, що небезпідставно пов’язували з існуванням тут колись ракетних баз.
На жаль, про перший подібний ексцес у нашій області стало відомо і нам. “Проскурів” свого часу постійно тримав на контролі проблему екологічної безпеки на територіях навколо колишніх ракетних баз, яких у нашім краї було немало, зокрема і на Деражнянщині. Писали ми і про бездарне знищення інфраструктури цих баз, про варварське викопування кабелів зв’язку між ними, з яких добували кольорові метали тощо. Та, як відомо, ця тема була успішно “закрита” владою ще наприкінці 1990-х.
Як бачимо нині, почався новий виток “освоєння” залишків “багатств” цих ракетних баз, за які всерйоз взялися мисливці за металом. У випадку з Деражнянщиною, їх об’єктом обрано залишки ракетних точок у безлюдних місцях. З останніх — біля зниклого села Синєводи, яке облюбували собі дачники, та біля так званого району Троянів на околиці самої Деражні. Ще раніше вони вже похазяйнували біля таких точок у ряді інших сіл: відносно недавно біля Осикового та Подолянського. Щоправда, жителі Черешеньки та Копачівки вигнали цих крадіїв. Років з десять тому біля Синєвод уже пробували здійснити подібну “операцію”, та крадіїв металу видав дим від випалювання парафіну з металевої кришки ракетної шахти. Нині ж там, як розповіли очевидці, крадії вже вдалися до закладки в шахти вибухівки. Особливо насторожують ці безчинства з розриття точки на Троянах, адже весь бруд з неї після виїмки металу пішов у ґрунт та воду, реально поставивши під загрозу водозабір тамтешнього містечка цукровиків та цілої Деражні. Принаймні, в сусідньому ставку риба вже здохла…
А як же місцева влада, правоохоронці, рятувальники, які повинні контролювати ці залишки “ядерного щита” СРСР? — запитаєте. А ніяк, що, зрозуміло, наводить на сумні висновки, як і той факт, що спроба їх затримки біля с. Снітівка сусіднього Летичівського району завершилася, здається, полюбовними домовленостями з поліцією. Своїх читачів ми можемо лише запевнити, що цю проблему беремо під свій контроль.
В.Сівач