Міська влада запрошує хмельничан обговорювати пропозиції перейменування вулиць, провулків, проїздів міста, надані топонімічною комісією міської ради. З переліком усіх пропонованих змін можна детально ознайомитися на сайті міської ради. Також у наступному номері “Проскурів” опублікує список вулиць, провулків, яких торкнеться перейменування. Тож охочі долучитися до процесу обговорення можуть направляти свої думки до 14 лютого на електронну адресу: [email protected]. Пропозиції слід надавати з зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси. Детальніше можна дізнатися за телефоном 65-03-35. Результати обговорення будуть оприлюднені на сайті міської ради до 19 лютого.
Міська влада запрошує хмельничан обговорювати пропозиції перейменування вулиць, провулків, проїздів міста, надані топонімічною комісією міської ради. З переліком усіх пропонованих змін можна детально ознайомитися на сайті міської ради. Також у наступному номері “Проскурів” опублікує список вулиць, провулків, яких торкнеться перейменування. Тож охочі долучитися до процесу обговорення можуть направляти свої думки до 14 лютого на електронну адресу: [email protected]. Пропозиції слід надавати з зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси. Детальніше можна дізнатися за телефоном 65-03-35. Результати обговорення будуть оприлюднені на сайті міської ради до 19 лютого.
Містянам варто знати, що зміна назви вулиці не зобов’язує змінювати реєстрацію адреси проживання, переоформлювати документи. Це не загрожує людям жодними фінансовими витратами. Всі необхідні зміни в документи можна внести тоді, коли це буде зручно власникові, наприклад, при зміні реєстрації.
Документи, в яких вказані старі назви, залишаються дійсними. Зміни до них треба буде вносити, тільки якщо власник захоче продати, подарувати або передати у спадок свою квартиру, будинок чи інше майно. На вартості нотаріальних послуг це не позначатиметься: покупець і продавець платитимуть нотаріусові таку ж суму, як і в тих випадках, коли назва вулиці не змінюється.
Перейменування вулиці не є підставою і для обов’язкової перереєстрації транспортного засобу і внесення змін до техпаспорта авто. Його власник зможе зробити це, коли бу де продавати або дарувати автомобіль.
Про зміни назв вулиць будуть повідомлені всі державні органи, тому прийматимуть документи як із новими, так і зі старими назвами.
Усі реєстри будуть приведені у відповідність до змін, певний час там паралельно “співіснуватимуть” старі й нові назви. Тому зміни в адресі не є підставою для відмови в отриманні субсидій, інших пільг та послуг.
“Проскурів” поцікавився у хмельничан їхньою думкою з цього приводу.
Анатолій Білик, пенсіонер:
— На жаль, дуже повільно йшов процес очищення топонімів, які виконували єдину мету комунізації та русифікації нашого народу. Тож не можу не вітати той факт, що після Майдану ми, здається, всерйоз взялися за цю важливу справу. Дуже хотілося, щоб у нашому місті з’явилося більше вулиць, які увічнюють пам’ять героїв війни з російськими окупантами на Донбасі, щоб були вшановані імена українських історичних діячів, щоб ця звична радянська топонімічна матриця була зруйнована остаточно. У Хмельницькому повинні з’явитися вулиці імені Симона Петлюри, Степана Бандери, Євгена Коновальця, литовського князя Вітовта, російських правозахисників Андрія Сахарова, Валерії Новодворської, генерала Джахара Дудаєва та багатьох інших видатних людей, чиї імена пов’язані з Україною. Розумію, що в нашому місті є доволі багато людей, які досі живуть під впливом радянської ідеології, але в цій справі треба проявляти послідовність і принциповість.
Сергій Трояновський, голова міського товариства російської культури “Русь”:
— Зрозуміло, що з часом виникає потреба у змінах деяких назв, але в усьому має бути здоровий глузд. Те, що пропонується для громадського обговорення, як на мене, для суспільства небезпечне. Складається враження, що в основі цих пропозицій закладена примітивна русофобія, адже чомусь зайвими стали назви вулиць на честь семи класиків російської культури та літератури, яких поважають в усьому цивілізованому світі, зокрема й тисячі хмельничан. Невже Пушкін, Достоєвський, Шостакович є загрозою для України? А чим завинили Микола Островський і Олександр Купрін, завдяки яким наш край та місто Проскурів стали відомі? Огиду викликає і зневажання подвигу визволення Поділля та України від німецько-фашистських загарбників. Як можна забути імена видатних воєначальників, яким ми зобов’язані Перемогою? Ці пропозиції лише чимдалі роз’єднують суспільство, а не єднають його.
Геннадій Савосін, народний депутат України V скликання:
— З політичної точки зор,у це необхідно, адже до влади обрано людей інших ідеологічних уподобань. Але на словах вони за “Україну — єдину”, а на ділі згаданий захід, на мою думку, навпаки роз’єднує людей, це вже доводять подібні факти в інших регіонах країни. Більше того, ця акція схожа на заходи, які відбувалися в ті часи, що критикуються нині. Переможна еліта захотіла йти уперед, але нікого не хоче питати. Головне — політична необхідність, а ось у які економічні складові це виллється, ніхто й не згадує. Тому перш, ніж займатись такою, на перший погляд, легкою роботою, необхідно спочатку підрахувати витрати, які будуть покладені на платників податків, тобто на нас із вами.
Влада змінюється, її ідеологічні вподобання теж. Отож, думаю, нас очікує постійна періодична зміна вулиць. А заради чого? Невже ми така багата держава? Впевнений, подібні питання слід вирішувати на місцевих референдумах, радитися з мешканцями вулиць, назви яких пропонується змінювати. Це буде демократично.
Маю запитання до ініціаторів: чим завинили перед вами Гагарін, Шостакович, Ціолковський, Тургенєв, Купрін, Пушкін, не кажу вже про героїв і ветеранів Великої Вітчизняної війни? Задля чого необхідно їхні прізвища змінювати у назвах вулиць? Може, тоді треба дійти і до тих військових частин та з’єднань, які звільняли подільську землю від фашистської навали й яким надано звання “проскурівських”? А далі руйнувати пам’ятники визволителям?..
Олексій Ковальчук, старожил Проскурова-Хмельницького, ветеран праці:
— Хіба зміна назв вулиць актуальніша, ніж проблема їх хаотичної забудови, коли нищаться зелені зони і порушуються права громадян? Чи, може, це економічно доцільніше, ніж боротьба з тіньовим бізнесом Невже і далі у владі пануватиме принцип: ламати — не будувати, а після нас хоч потоп? Такою нахабною спробою масштабного перейменування історію не переписати і назад не повернути, ми вже маємо сумний приклад більшовиків та комуністів.