3 січня 2016 року мине сорок днів, як перестало битися серце відомого українського поета, педагога, композитора, громадського діяча Василя Кравчука. Осиротіли місто Ізяслав, де він мешкав, і його рідна Кіндратка, де вперше побачив світ. Однак саме там, у рідній материнській хаті, зберігаються щоденники Василя Івановича. Рідна сестра письменника Надія Іванівна виписала з тих зошитів поезії брата. Мабуть, вони ще не були опубліковані. Пропонуємо кілька з них увазі читачів “Проскурова”.
3 січня 2016 року мине сорок днів, як перестало битися серце відомого українського поета, педагога, композитора, громадського діяча Василя Кравчука. Осиротіли місто Ізяслав, де він мешкав, і його рідна Кіндратка, де вперше побачив світ. Однак саме там, у рідній материнській хаті, зберігаються щоденники Василя Івановича. Рідна сестра письменника Надія Іванівна виписала з тих зошитів поезії брата. Мабуть, вони ще не були опубліковані. Пропонуємо кілька з них увазі читачів “Проскурова”.
Рідній хаті
Вона — немов утомлена бабуся,
Що провела удаль свої літа.
В зажуру тихий спокій загорнувся,
У безгомінні будні і свята.
У вікна вранці сонце заглядає,
Веселий зайчик скочить на стіну,
Але його ніхто не зустрічає —
Загусла тиша не здолає сну.
О, рідна хато, ти вже відслужила,
Та все ж, допоки житиму й живу,
Прийду, щоб знову душу відігріла,
Хлівом тебе ніколи не назву.
Десь є в світах освячені пенати,
Але я їх у серці не зберіг.
Моя святиня — рідна наша хата,
Моя святиня — отчий наш поріг.
Лину до тебе
До пагорбів милих,
До рідних садів
Я лину на крилах
Зелених вітрів.
Мене тут чекають
В долині віки,
В землі спочивають
Мої земляки.
До тебе, мій краю,
Вві сні й наяву
Завжди поспішаю,
Тобою живу.
1997 р.
* * *
Квартира — клітка цегляна,
Що від негоди нас ховає,
А нині кличе всіх весна
На лоно сонячного раю.
До тебе, весно, я лечу,
Мов птах із вирію, додому,
Тобі любов’ю відплачу,
Здолавши в серці сум і втому.
Стара береза на рову
Мене зустріне, наче мати,
Щоб силу взяв її живу,
Візьметься соком напувати.
О, здрастуй, краю рідний мій,
Тобі я серце відкриваю.
Ти — старт усіх моїх надій,
З тобою я відпочиваю.
2002 р.