Наш черговий діалог з виконуючим обов’язки міського голови Костянтином Чернилевським планувався як своєрідний підсумок відзначення у місті Дня Незалежності, його очікувань від нового навчального року в освітянській галузі та ряду інших актуальних питань нашого життя. Та коли зайшла мова про святкові заходи, спонсорами яких виступили окремі партії та громадські організації разом із потенційними претендентами на крісло мера, то не могло не виникнути до нього запитання про доволі нездорову передвиборчу атмосферу в місті, яка вже дається взнаки.
Наш черговий діалог з виконуючим обов’язки міського голови Костянтином Чернилевським планувався як своєрідний підсумок відзначення у місті Дня Незалежності, його очікувань від нового навчального року в освітянській галузі та ряду інших актуальних питань нашого життя. Та коли зайшла мова про святкові заходи, спонсорами яких виступили окремі партії та громадські організації разом із потенційними претендентами на крісло мера, то не могло не виникнути до нього запитання про доволі нездорову передвиборчу атмосферу в місті, яка вже дається взнаки.
— Мабуть, у цьому житті я щось не розумію, — поділився він. — Адже для чого, скажіть, треба було їм усім у такий доволі некоректний спосіб “експлуатувати” найбільше свято нашого народу, який веде кровопролитну війну з російською агресією, всілякими акціями з гурманським присмаком та розважальними шоу-програмами, які, як ми розуміємо, не дешеві? Адже днями вже офіційно згідно з виборчим законодавством стартує виборча кампанія, а День Незалежності — державне свято, яке ми прагнули провести, виходячи з нинішніх непростих суспільно-політичних реалій, зберігши в його програмі відповідну патріотичну тональність.
Не секрет, що в усіх, хто братиме участь у виборах на основі згаданих політтехнологічних ходів, ще буде час для того, щоб нагодувати виборців “хлібом і видовищами”, в чому я не сумніваюся, аналізуючи те, які фінансові ресурси вже задіяні окремими партіями й потенційними кандидатами в мери. Тож у даному випадку маємо справу з яскравими прикладами політичної корупції, яка, на жаль, після Майдану не зникає під час виборчих кампаній, що наводить на сумні висновки та прогнози.
Можливо, так різко суджу про такі факти ще й тому, що цими днями відправляємо з міста черговий гуманітарний вантаж на Луганщину, з компонуванням якого, скажу відверто, мали певні проблеми через об’єктивну фінансову скруту в наших постійних спонсорів з числа підприємців та простих хмельничан. А от на згадані сумнівні передвиборчі акції, виявляється, у декого ресурсів вистачає. Тому виникає закономірне запитання: чому ці кошти організатори не задіяли хоча б для підтримки воїнів у зоні АТО, що, без сумніву, тільки додало б їм виборчих дивідендів, а основне — дало б моральне право завтра чесно говорити з виборцями? Зрештою, чого тоді чекати від таких гурманських політтехнологій під завісу виборчої кампанії?
— Коли кажемо про подібні факти, то їх справді можна охарактеризувати як вияв політичної корупції, яка, на жаль, давно прижилася в нашій країні. І, здається, як ви правильно зазначили, Революція гідності не надто вплинула на боротьбу з цим ненормальним для цивілізованих країн явищем. Будемо сподіватися, що з часом і до нас дійдуть оздоровчі суспільні процеси, якщо буде на те, зрозуміло, політична воля у керівництва держави та владно-політичної еліти. Проте не менше, а, мабуть, ще більше хвилює нині так звана побутова корупція, з якою ми чомусь миримося у повсякденні, вдаючись до найрізноманітніших матеріальних виявів уваги повсюдно — у ЖЕКах, школах, дитсадках, лікарнях, у чиновницьких кабінетах, словом, усюди, де вважаємо, що слід заохочувати когось у вирішенні наших навіть не надто складних проблем.
— Як на мене, проблему корупції, хоч і можна ділити за подібними ознаками, але все це ланки єдиного суспільного явища, без подолання якого наша країна неспроможна рухатися до цивілізованих стандартів у всіх сферах життя. На жаль, не є винятком і наше місто. Хоч, скажімо, як перша особа міської влади прагну, так би мовити, мінімізувати корупційні ознаки у діях міських посадовців на різних рівнях. За останні місяці мені довелося звільняти з посад кількох чиновників, тривають службові розслідування у деяких міських установах, жорсткіше ставлю вимоги щодо подібних проявів у медичній, освітянській галузях, у соціальній, транспортній сферах.
Не вважаю себе прихильником надто різких методів у вирішенні кадрових питань, але доводиться йти і на них, тож принагідно вдячний небайдужим хмельничанам, деяким громадським активістам за співпрацю.
Проте переконаний, що з корупцією треба боротися як у владних кабінетах, так і у власних душах. Коли говоримо, скажімо, про політичну корупцію під час виборів, то маємо розуміти, що партії та кандидати на виборні посади, які засівають електорат дорогими видовищами, матеріальними подачками, у разі свого успіху на виборах повернуть завтра затрачені нині кошти в стократ, цинічно дерибанячи у різний спосіб державну казну, власність територіальних громад. Тож виборці, які віддають за них свої голоси, будуть нести особисту моральну відповідальність за їхні майбутні незаконні дії.
На жаль, попри серйозні напрацювання й очевидні плюси у своїй діяльності, цей висновок можна проілюструвати і на ряді фактів з роботи нинішньої міської ради та міськвиконкому, які, як ви знаєте, піддавалися неабиякому тиску з боку колишньої влади, проте не уникнули у своїх рішеннях та діях ознак цього явища. Зрозуміло, все пізнається у порівнянні, адже, як на мене, все, що творила колишня влада у нашім краї, взагалі не вписувалось у будь-яке правове поле. Я, чесно кажучи, обурений, що наші правоохоронні органи досі не дали оцінки корупційній сваволі, яка панувала тоді в обласних владних кабінетах, що ми не чуємо про жодну резонансну справу з цього приводу. То чи варто дивуватися, що очевидні ставленики вчорашніх, які творили з ними єдині корупційні схеми, зокрема і в нашій області, нині прагнуть реваншу на місцевих виборах? Буде дуже шкода, якщо виборці, принаймні нашого міста, цього не усвідомлять.
А щодо згаданої побутової корупції, то пригадую недавню розмову в колективі однієї з культурних установ, де працівники скаржилися, що дають хабарі в медичних закладах міста. На моє запитання, чи пробували вони уникнути цієї ганебної процедури, відповідали запитанням до мене: а як це зробити? Звичайно ж, їх можна десь зрозуміти, проте нині часто думаю над тим, чому той же Майдан не став поштовхом до позитивних змін, чому ми далі принижуємо у такий спосіб власну гідність? Звичайно, на це запитання знайдеться немало протилежних коментарів, навіть з інформацією про певні факти таких зловживань. Проте, як правило, ці ж люди не підтвердять їх навіть письмовою заявою на ім’я конкретного посадовця чи правоохоронної служби. От і виходить, що ми у якомусь замкненому колі, з якого, переконаний, нам усім слід знаходити вихід. Саме тому я з великою надією дивлюся на діяльність у нашому місті найрізноманітніших громадських об’єднань, які формують, так би мовити, знизу громадянське суспільство, бо переконаний, що влада нині не спроможна його сама створити.
Ми повинні давати собі звіт у тому, що влада і громадянське суспільство, яке твориться на основі самоорганізації суспільно активних громадян, є природними антиподами. Тож влада, якщо в неї є політична воля, може лише сприяти цим процесам. Не секрет, що велику роль відіграє незалежна преса, з якою, не мені вам казати, в нашій країні великі проблеми. А якщо б усі ці громадські інституції разом правоохоронними органами, зі школою, де вистачає своїх ознак корупції, тією ж церквою більш послідовно впливали на суспільство, мабуть, реальна боротьба з цим ганебним явищем йшла б швидше й продуктивніше. Переконаний, якраз нині після Майдану, під час війни на Донбасі з російською агресією у нашого суспільства з’явився унікальний шанс реально розпочати боротьбу з корупцією на всіх рівнях. Особисто мені дуже хотілося б бачити повсюдно її прояви у нашому місті.
— З найважливіших подій днями нас очікує свято Першого дзвоника. Міська рада зробила добрий подарунок освітянам, виділивши додатково для їх потреб значні кошти з дохідної частини міського бюджету. Якими є ваші очікування від нового навчального року?
— Це справді переконлива підтримка освітянській галузі, адже з 89 мільйонів гривень, якими поповнився міський бюджет понад план, 29 мільйонів направили якраз туди. Це дало нам можливість з власних джерел проіндексувати зарплати освітян, профінансувати ряд нагальних потреб шкільних та дошкільних закладів. Та я знову повторюсь, що в міської громади є певні очікування від освітян щодо якісних показників навчального процесу, зміцнення впливу на життя шкільних колективів батьківських комітетів, загалом громадськості. А повертаючись до теми корупції, хотілося б, щоб школа дедалі глибше задавала цей виховний алгоритм у світогляд учнів. Принагідно запрошую до відкритого і принципового діалогу педагогів, які мають власні напрацювання та бачення щодо вдосконалення такої роботи, бо переконаний, що саме у шкільних колективах зароджується відповідний досвід.
Повертаючись до недавніх святкових заходів, не можу не думати про тих старшокласників, яким ми, за традицією, вручали паспорти громадянина України. Ці юнаки і дівчата досягли вагомих здобутків у навчанні та спорті, мають перемоги на олімпіадах, фестивалях, конкурсах. Дуже важливо, щоб лави цієї учнівської еліти у нас множилися, адже якраз на це молоде покоління ляже завтра основна відповідальність за побудову європейської України.
— Які враження у вас від недавнього урядового десанту у Хмельницький на чолі з прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком?
— Дуже позитивні та конструктивні. Навіть попри те, що нас критикували за нібито низькі показники охоплення державними субсидіями на погашення комунальних платежів, які, зрозуміло, ми нині планово нарощуємо, переконаний, що наші найвищі посадовці повинні частіше бувати на місцях, поглиблюючи власним прикладом діалог народу з владою.
Сподіваюся, що вони отримали об’єктивну інформацію про життя нашого міста, яке попри нинішню економічну скруту в країні демонструє доволі позитивні соціально-економічні показники. Цьогоріч Хмельницький посів сьоме місце у рейтингу найкращих для проживання міст країни за результатами соцопитування, проведеного авторитетною соціологічною групою “Рейтинг”. Ми зберігаємо восьме місце у рейтингу кращих міст за умовами ведення бізнесу за версією “Forbes”. За результатами відбору, проведеного комітетом з соціальних питань, охорони здоров’я і сталого розвитку Ради Європи, Хмельницькому присвоєно нагороду “Європейський диплом-2015”. Хмельницька міська рада нещодавно приєдналася до Європейської ініціативи “Угода мерів”, ми одні з перших в Україні міст-підписантів Меморандуму про партнерство у сфері енергоефективності житлових будинків, для чого розробили власну Програму щодо часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, залученими на заходи з підвищення енергоефективності на 2015-2017 роки. Крім того, Хмельницький стабільно займає лідируючі позиції в країні за темпами житлового будівництва.
Думаю, не менше важить і той факт, що ми практично першими розпочали в країні процес підписання угод про партнерство з містами прифронтової зони, уклавши у січні до Дня Соборності України договір про поріднення зі Старобільськом Луганської області, де вже маємо немало позитивних напрацювань. З особливою відповідальністю вирішуємо питання, пов’язані з допомогою зоні АТО, що були і залишаються для нас справою честі й обов’язку, як і проблеми, які стоять перед містом щодо мобілізаційних потреб армії та обороноздатності країни, в чому велика заслуга багатьох трудових колективів, волонтерського руху, окремих спонсорів, усієї нашої територіальної громади.
Все це зміцнює мою впевненість у завтрашньому дні нашого міста й країни, дає підстави для оптимізму в подоланні всіх проблем, в чому, сподіваюсь, у мене є немало однодумців.
Розмовляв Богдан Теленько