Розпал літнього сезону не став завадою для депутатів міської ради у дослідженні та обговоренні актуальних питань з життєдіяльності міста, зокрема його екологічної безпеки. Минулого тижня на робочому засіданні вони приділили увагу одразу кільком темам, пов’язаних саме екологічною складовою. Незважаючи на мінімальну чисельність зібрання (лише 11 обранців узяли у ньому участь), спільна розмова виявилася і відвертою, і гострою, і конструктивною.
Розпал літнього сезону не став завадою для депутатів міської ради у дослідженні та обговоренні актуальних питань з життєдіяльності міста, зокрема його екологічної безпеки. Минулого тижня на робочому засіданні вони приділили увагу одразу кільком темам, пов’язаних саме екологічною складовою. Незважаючи на мінімальну чисельність зібрання (лише 11 обранців узяли у ньому участь), спільна розмова виявилася і відвертою, і гострою, і конструктивною.
Інформуючи депутатів про хід виконання міської програми поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ), начальник управління житлово-комунального господарства Віктор Чапайда зазначив, що “головною причиною незадовільного стану у сфері поводження з ТПВ є відсутність цілісної системи проблеми”. За його словами, вирішити цю проблему можна за умов постійного зменшення відходів, насамперед тих, що розміщуються на сміттєзвалищах і не використовуються як вторинні ресурси. Усвідомлюючи це, міська влада свого часу затвердила завдання на проектування відповідної схеми санітарної очистки міста. В рамках національного проекту “Чисте місто” для Хмельницького було розроблено техніко-економічне обґрунтування щодо будівництва комплексу з переробки ТПВ. На жаль, пошук інвесторів, які взялися б за реалізацію цього проекту, поки що успіхів не мав. Як повідомив учасників засідання виконуючий обов’язки міського голови, секретар міської ради Костянтин Чернилевський, понад 20 інвесторам були зроблені відповідні пропозиції, але позитивних відповідей так і не надійшло. Відносно ж однієї з них щодо ноу-хау, він висловився так: “Якихось незрозумілих експериментів над містом не допустимо”.
Між тим ситуація навколо діючого вже майже 60 років полігону побутових відходів чимдалі ускладнюються. Сьогодні там накопичено вже понад 3,5 мільйона тонн сміття, він переповнений, отож існує загроза закриття. Натомість здійснюються заходи з розширення земельної ділянки полігону додатковою площею 4,82 га. Паралельно з цим на виконання міської програми впроваджено роздільний збір побутових відходів, оновлюється і розширюється мережа контейнерів та інших відповідних матеріально-технічних засобів, які здійснює комунальне підприємство “Спецкомунтранс”. Загалом для вирішення проблем збирання й утилізації ТПВ у місті сформована муніципальна інвестиційна пропозиція, розміщена на веб-сайті міської ради та надіслана в облдержадміністрацію.
Характерно, що серед програмних пунктів передбачені відповідні заходи зі зменшення негативного впливу відходів і самого полігону на навколишнє природне середовище, забезпечення спеціальних моніторингових досліджень. Виникає питання і щодо видобутку та використання біогазу на полігоні, хоча здійснені спроби поки що виявилися невдалими.
Оцінюючи запроваджені заходи з виконання діючої до кінця нинішнього року міської програми, депутати загалом схвально про них відгукувалися. Так, Михайло Василишин і Олександр Кізляр відзначили покращення ситуації з вивезенням сміття і побутових відходів на території міста. Водночас їхні колеги висловили пропозиції щодо вдосконалення системи з встановлення контейнерів у мікрорайонах. Упродовж обговорення цієї теми йшлося також про проблеми з вивезенням сміття у місцях на межі міста і навколишніх сіл. Ось думка Костянтина Чернилевського: “Якщо ці села не хочуть з нами об’єднуватися, нехай їхні громади оплачують вивезення нами їхнього сміття та використання міського полігону”.
Логічним продовженням розмови стала інформація про реалізацію іншої програми: про охорону довкілля міста Хмельницького, яка розрахована на період 2011-2015 років. Заступник начальника управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста Інна Куцка представила учасникам засідання детальний звіт щодо екологічного стану навколишнього середовища. Його висновки мають як певною мірою позитивний, так і значним чином негативний характер. Так, хоча загальний індекс забруднення атмосфери в місті складає в середньому 4,7 і вважається низьким, у деяких районах зросло забруднення повітря оксидом вуглецю, сульфатами, формальдегідами, домішками важких металів. Ос- новними джерелами забруднення є автотранспорт, деякі промислові та малі підприємства, котельні. Найбільш забруднене повітря фіксується на вулиці Кам’янецькій через її перевантаження автотранспортом. Загальним результатом забруднення повітря став ріст захворювань серед хмельничан: органів дихання, травлення, системи кровообігу тощо. Для покращення стану атмосферного повітря в місті щорічно запроваджуються відповідні заходи, зокрема з висадження та збереження зелених насаджень. Однак вони не дають належного ефекту. З одного боку, цьому перешкоджає низька екологічна свідомість населення, з іншого, активна останніми роками забудова міста, наслідками якої є знищення зелених і навіть рекреаційних зон. На жаль, законодавчі зміни у сфері містобудування практично позбавили органи місцевого самоврядування реального впливу на діяльність забудовників. Як висловився щодо цього Костянтин Чернилевський: “Нині у нас значно побільшало забудовників, які не бачать себе громадянами України і хмельничанами, отож і діють як сарана”.
Інша актуальна проблема: якість показників питної води та стан річок і водойм на території міста. Якщо, незважаючи на деяке зростання нітратів і хлоридів у водопровідній мережі через її зношеність та застаріле обладнання МКП “Хмельницькводоканал”, показники питної води не перевищують встановлені санітарні норми — завдяки, до речі, запровадженим заходам на цьому підприємстві, то ситуація з річками та водоймами бажає кращого. Так, через зношеність очисних споруд, каналізаційних мереж, відсутність системи очищення зливових вод у місті прослідковується тенденція до зростання забрудненості річок і водойм.
Продовжила Інна Куцка і тему оброблення та утилізації відходів. Відзначивши позитивні зміни у цьому, вона акцентувала увагу на збиранні небезпечних відходів від населення, зокрема відпрацьованих елементів живлення та освітлення. Попри всі окреслені позитиви у реалізації програми з охорони довкілля, заключною крапкою її доповіді стало невтішне зізнання: “Душа болить за екологію…”.
Депутати, схвально оцінивши представлену інформацію і високий професійний рівень самої доповідачки, повністю розділили її турботу. Вони з таким же болем говорили про стан річки Плоскої, про який “треба кричати вголос”, численні порушення генплану забудови міста, недоліки законодавства, проблему утилізації відходів, зокрема вкрай небезпечних медичних тощо. Їхні пропозиції щодо цього були нехай нечисленними, враховуючи рекордно низький кворум, але конкретними й послідовними. Так, наприклад, пропонується при укладанні угод із забудовниками запровадити обов’язкове зобов’язання здійснювати зелені насадження замість знищених ними. Йшлося також про варіанти розширення вулиці Кам’янецької, очищення річок Плоскої та Південного Бугу, недопущення забудови прибережних зон водойм тощо.
У контекст розмови органічно вписалась і доповідь директора КП “Електротранс” Віктора Паламарчука. Своїм колегам-депутатам він вкотре доводив доцільність розвитку комунального електротранспорту, зокрема з погляду на його екологічну безпеку. На жаль, через недостатнє фінансування за останні сім років для міста було придбано лише шість нових тролейбусів, хоча на час затвердження міської програми з розвитку електротранспорту рівень зношеності рухомого складу становив 97%. Відтак на підприємстві були змушені робити ставку на капітальний та поточний ремонти тролейбусів. За сім років виконання програми на це було витрачено майже 160 мільйонів гривень: як власних, так і з бюджету міста та інших джерел. Щоправда, власних коштів підприємству завжди не вистачало навіть на нагальні потреби. Одна з основних причин цього — недостатня компенсація з державного бюджету за перевезення пільговиків. Між тим це фінансування у повному обсязі вирішувало б чимало проблем. За даними моніторингу, який періодично здійснюють тролейбусники, на 10 пасажирів, які оплачують проїзд, припадає в середньому 16 пільговиків. Отож усі надії — на задекларовану урядом адресну допомогу громадянам замість пільг. Натомість в її очікуванні ХКП “Електротранс” продовжує розвиток, нехай поступовий і обмежений. Так, у планах уже нинішнього року передбачається відкриття нового маршруту №17а, який з’єднає автостанцію №1 з центральною частиною міста через проспект Миру та вулицю маршала Рибалка. Напрацьовані й інші проекти розширення тролейбусної мережі.
Високо оцінюючи зусилля підприємства, депутати зробили й низку конкретних пропозицій. Зокрема з визначення певних годин для пільгових поїздок упродовж дня, щодо придбання у подальшому тролейбусів одного виробника для полегшення і здешевлення їх обслуговування тощо. Іншу спільну думку зібрання висловив Олександр Кізляр: “Мусимо домогтися того, щоб увесь пасажирський транспорт у місті був комунальним і екологічно безпечним”.
Володимир Разуваєв