Спільна нарада Союзу промисловців і підприємців області (ХСПП) з енергопостачальною компанією ПАТ “Хмельницьк-обленерго” за участю голови обласної державної адміністрації, керівників районів та міських голів, яка відбулася днями у Дунаєвецькому РЕМ, стала продовженням робочого засідання енергетиків західного регіону з високопосадовцями Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, котре проходило у Хмельницькому. Нинішня зустріч мала детально окреслити необхідні заходи щодо забезпечення області електроенергією у наступному осінньо-зимовому періоді. Натомість акценти й загальна тональність цієї наради мала неабиякі відмінності, котрі певним чином характеризують ситуацію як у промисловому секторі вітчизняної економіки, так і в енергетичній галузі.
Спільна нарада Союзу промисловців і підприємців області (ХСПП) з енергопостачальною компанією ПАТ “Хмельницьк-обленерго” за участю голови обласної державної адміністрації, керівників районів та міських голів, яка відбулася днями у Дунаєвецькому РЕМ, стала продовженням робочого засідання енергетиків західного регіону з високопосадовцями Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, котре проходило у Хмельницькому. Нинішня зустріч мала детально окреслити необхідні заходи щодо забезпечення області електроенергією у наступному осінньо-зимовому періоді. Натомість акценти й загальна тональність цієї наради мала неабиякі відмінності, котрі певним чином характеризують ситуацію як у промисловому секторі вітчизняної економіки, так і в енергетичній галузі.
Представники ПАТ “Хмельницькобленерго” виклали промисловому директорату і посадовцям з місць не втішну, але традиційну з початку минулого року картину: енергетична система країни потерпає від дефіциту паливного вугілля, спричиненого війною на Сході, відтак є загроза розбалансування енергосистеми. Щоб не допустити дисбалансу між рівнями генерації та споживанням електроенергії, необхідно застосувати жорсткий режим економії, особливо восени та взимку. Зокрема промисловим підприємствам ставлять завдання скоротити обсяги споживання електроенергії на 25% — як і рік тому.
Певною компенсацією обмежень має бути те, що впродовж наступного року тарифи для них не збільшуватимуться за рахунок їх зростання для населення. Водночас для всіх споживачів з 1 жовтня знову запроваджуватимуть погодинні графіки відключень “з обов’язковим завчасним повідомленням за конкретними адресами”. Крім цього, у разі необхідності вводитимуться аварійні відключення без попереджень. Місцеву владу та великих споживачів енергетики попереджають, що у випадку порушень встановлених правил економії несанкціоновані відключення стосуватимуться цілих районів і міст без будь-яких обмежень навіть для об’єктів соціальної сфери: лікарень, дитсадків, пологових будинків тощо.
Як певний вихід із такої ситуації промисловцям пропонується переводити роботу на нічний час, коли навантаження на енергосистему і вартість електроенергії є значно нижчою. Як запевнив перший заступник генерального директора ПАТ “Хмельницькобленерго” Олег Козачук, для виробничників нічний тариф “виходитиме вчетверо менший”.
Ця загальна нерайдужна картина хоча й вже не нова, неабияк розбурхала учасників наради. Протестні настрої захлиснули насамперед промисловий директорат, долучилися і деякі міські голови. Відтак дійшло до різкого обміну гострими репліками і запитаннями. “Ми платимо вам сповна, отож чому маємо страждати й щось там обмежувати?” “Хто, зрештою, повинен забезпечити галузь вугіллям?” “У країні маємо падіння обсягів промислового виробництва на 25-30% — хіба це не є фактичною економією того, що вимагається?” “Хтось думає про те, що ми маємо витримувати конкуренцію на ринку, збільшувати обсяги виробництва?” Таких гарячих запитань пролунало чимало, дісталося “на горіхи” і за пропозиції переходити на роботу в нічні години. Петро Королюк, директор ДП “Красилівський агрегатний завод”: “Якою може бути продуктивність праці вночі на високотехнологічному, складному обладнанні, за верстатом? Взагалі, за виробничним циклом усю роботу підприємства не можливо перевести в третю зміну, то про що мова?”. Директор ДП “Новатор” Анатолій Вдовиченко: “Нам пропонується те, що в Україні законодавчо не врегульовано, зокрема на практиці немає механізму корегування оплати зонного тарифу для нічних годин”. Генеральний директор ПАТ “Кам’янець-Подільський електро-механічний завод” Леонід Дьяконов: “Насправді такого здешевлення немає, фактично за нічним тарифом є різниця лише в 1,2-1,3 раза”. Претензії до енергетиків має й голова правління ПАТ “Укрелектроапарат” Євгенія Косковецька: “В Україні відсутні конкретні дані про енергоекономні підприємства, котельні та інших великих споживачів, ніхто їх не рахував. Як до них доводити норми нових обмежень, за рахунок чого?”.
Натомість у енергетиків знайшлися контраргументи: “Так, ви платите нам, а ми — енергоринку, де і встановлюються правила гри. Дефіцит палива залежить не від нас. Водночас до режиму енергозбереження маємо йти разом”. Як зазначив Олег Козачук: “Маємо вийти на рівень споживання як у Європі, для початку як у Польщі, а для цього треба зменшити його втричі”. Втім критику на адресу колег він назвав слушною.
Гостроту відвертої розмови відчув ініціатор наради, голова ОДА Михайло Загородний: “Як споживач почуваюся тут не комфортно, думаю, не варто диктувати одне одному вимоги та умови, а готуватися до них разом і вчити нових керівників на місцях”.
Саме цьому була присвячена наступна тема зібрання: про енерго-ефективність та енергозбереження як шлях до зменшення споживання та оплати за енергоносії. Своїми напрацюваннями щодо цього поділилися генеральний директор ПАТ “Подільський цемент” Семен Дарчук та Євгенія Косковецька. Конкретні поради колегам і місцевим керівникам запропонували Петро Королюк та Анатолій Вдовиченко. Перший познайомив з новинками продукції свого підприємства: твердопаливними котлами та обладнанням з переробки деревини для таких котлів. Другий розповів також про новий вид діяльності ДП “Новатор”: виробництво енергоощадних світлодіодних світильників, призначених для промислових підприємств, установ і організацій та житлово-комунального господарства.
За підсумками спільної наради була визначена програма відповідних заходів як для енергетиків, так і для споживачів усіх категорій. На завершення засідання голова ОДА зазначив: “Один одного почули, зрозуміли, отож попереду спільна робота з чітким визначенням реальних потреб і зобов’язань кожного підприємства та всіх споживачів”.
Подібні наради мають відбутися в усіх районах і містах Хмельниччини.
Володимир Разуваєв