Активісти Хмельницького обласного осередку Всеукраїнської громадської організації “Карпати кличуть!” на чолі з головою Віктором Капустяном у складі представників газети “Проскурів” і торгової мережі “Ельдорадо”, а також друзів-побратимів до Дня Конституції України і Дня молоді підкорили гору Говерлу. З Конституцією зрозуміло, скаже читач, символічно: найвища точка України до державного свята, а до чого тут День молоді — невже всі підкорювачі з молодіжного середовища? Звісно, ні. Просто ті, хто йдуть у гори, завжди молоді — душею, настроєм, духом, а тіло за бажання не підведе!
Активісти Хмельницького обласного осередку Всеукраїнської громадської організації “Карпати кличуть!” на чолі з головою Віктором Капустяном у складі представників газети “Проскурів” і торгової мережі “Ельдорадо”, а також друзів-побратимів до Дня Конституції України і Дня молоді підкорили гору Говерлу. З Конституцією зрозуміло, скаже читач, символічно: найвища точка України до державного свята, а до чого тут День молоді — невже всі підкорювачі з молодіжного середовища? Звісно, ні. Просто ті, хто йдуть у гори, завжди молоді — душею, настроєм, духом, а тіло за бажання не підведе!
Вирушивши ще у п’ятницю вночі, хмельничани мали в запасі до 28 червня ще один день, за який можна сходити, і це підтвердять туристи, чимало крутих стежок. Тож розташувавши свій наметовий табір поблизу спортивної бази “Заросляк”, що біля підніжжя Говерли, рушили за маршрутом до озера Несамовитого.
Вікіпедія підказує, що озеро Несамовите — одне з найвище розташованих озер Українських Карпат, а це — 1750 м над рівнем моря — в льодовиковій впадині на східних схилах гори Туркул у масиві Чорногора. Розкинулося в межах Надвірнянського району Івано-Франківщини.
Цікаве Несамовите тим, що поверхневого стоку не має і живиться переважно атмосферними опадами, довжина його сягає 88 м, а ширина — 45 м. Глибина коливається від 1 до 1,5 м. Взимку замерзає. В останні роки інтенсивно заростає осокою, а ще псують унікальне озеро недобросовісні туристи, котрі залишають на березі або кидають у воду сміття, що сприяє швидкому забрудненню екосистеми водойми й росту водяних рослин. А ще серед уже істинних туристів — тих, котрі сміття не залишають, квіти не рвуть, птахів не лякають, тритонів і жаб не ловлять, словом, намагаються не вплинути своєю присутністю на екосистему гір — ходить цікава легенда-застереження. Так, якщо скупатися у Несамовитому в одязі, то обов’язково накличете дощ. Хоча це твердження стосується чи не всіх карпатських потічків, водоспадів, озер…
Від наметів до озера маршрутне маркування вказує 7 кілометрів. Цього хмельничанам було замало, тим паче, що чим більше ходиш, тим більше побачиш, і було вирішено гайнути ще на масив Шпиці. Не всі цей марш-кидок здолали, проте найстійкіші кам’яного дракона — найпевнішу ознаку Шпиць — таки побачили.
Дорога до табору позначилася дрібним дощем, який проте нікого не налякав, лише злегка освіжив. Це ж таки не град і злива!
У День Конституції уже загартовані маршрутом напередодні хмельничани сміливо рушили долати 2061 говерлянський метр. Були серед них такі, що робили це вперше і після успішного повернення заслужили медаль “Я вперше підкорив Говерлу у 2015 році”, а також ті, хто тут уже бував, проте щоразу відкриває для себе ці краєвиди по-новому. У різному темпі, з різною швидкістю, проте головне — командою вершини таки дісталися. Лише 7 градусів тепла червневого дня, шквальний рвучкий вітер, непроглядний туман довго затриматися на Говерлі не дозволили. Проте часу для фотографування й миті гордості собою за здолання цього маршруту вистачило. Адже назва найвищої точки України Говерла (з румунської howirla — “важкопрохідне підняття”) дійсно підтверджує своє значення. До речі, перший туристичний маршрут зі сходження на вершину був відкритий ще 1880 року.
Кому вистачило сили, завітали наступного дня на військовий цвинтар часів Першої світової війни, де поховані понад 40 воїнів австрійської армії, які загинули тут в останні дні серпня 1916 року в боях з росіянами. На невеличких кам’яних стелах досі можна прочитати імена та прізвища: Густав Мюллер, Лео Томассен, Едуард Бревер, Фріц Клозе, Едуард Козьмицькі… У серпні 2010-го тут відновили некрополь, впорядкували могили й встановили три великі хрести безіменним похованням. Освячення відбулося під прапорами України, Росії, Австрії, Німеччини та Угорщини. Тиша непоширеного, порівняно з Говерлою, туристичного маршруту заворожує, тут дійсно думається про вічне, від довшого перебування навіть стає моторошно…
Пізнавальні карпатські стежки надихають, природа й краєвиди заворожують і мимоволі розумієш, що повернешся у ці гори ще і ще, бо, побувавши раз, хочеться знову і знову потрапити в цей п’янкий гірський полон.
Ірина ЛЬВОВ