Нинішній рік уже вніс чимало змін у пенсійне законодавство країни. Що ще чекає на вітчизняну пенсійну систему в найближчій перспективі? Про це наша розмова з начальником управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Любов’ю Мудрою.
Нинішній рік уже вніс чимало змін у пенсійне законодавство країни. Що ще чекає на вітчизняну пенсійну систему в найближчій перспективі? Про це наша розмова з начальником управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Любов’ю Мудрою.
— Українці, які нині на заслуженому відпочинку, мають великий стаж, але отримували невелику зарплату і пенсію отримують малу, — розпочала Любов Антонівна. — А життя дорожчає, стрімко зростають комунальні послуги, ціни на продукти харчування, проїзд у транспорті… Це не додає оптимізму. Сьогодні, аби забезпечити гідне життя кожній людині похилого віку, потрібно зосередитися на вдосконаленні пенсійної системи. Саме тому потрібні реформи, зокрема і в пенсійній системі.
30 квітня цього року у Верховній Раді було зареєстровано пакет змін щодо запровадження накопичувальної системи державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій.
— В Україні люди з недовірою ставляться до пенсійної системи. Що нині нового пропонує уряд?
― Справедливу систему пенсійного забезпечення шляхом переходу на єдиний принцип нарахування пенсій. Це передбачає призначення всіх видів пенсій за нормами єдиного закону, щоб відійти від поділу пенсіонерів на так звані сорти.
— У чому суть накопичувальної пенсійної системи?
— Система пенсійного забезпечення в Україні складається з солідарної та накопичувальної. Нинішня солідарна система, що здійснює виплату пенсій і надає соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду, не здатна забезпечити високий чи хоча б достатній рівень життя людям. Пенсійна реформа якраз і повинна розв’язати цю проблему. Необхідно змінювати її: створити для людей можливість накопичувати максимальний розмір пенсії, виходячи зі своїх доходів.
Поступово ПФУ має перетворитися на класичну страхову організацію, коли люди з неї отримуватимуть лише те, що накопичили під час роботи у вигляді соціальних внесків. Інші витрати братиме на себе держбюджет. А можливо, частину коштів буде диверсифіковано та виплачуватимуть у вигляді соціальних допомог через відповідні соціальні служби. Це для того, аби українці зрозуміли: кожен з них має самостійно формувати своє пенсійне майбутнє. Лише від того, який у людини трудовий стаж та скільки внесків за цей час вона сплатила, залежатиме в майбутньому розмір її пенсійних виплат у солідарній і накопичувальній системах, а також у системі недержавного пенсійного забезпечення. Тому розбудова багаторівневої пенсійної системи дасть змогу виплачувати пенсії з трьох різних джерел, які я вже назвала.
Наведення порядку в солідарній системі означає, крім іншого, звільнення її від певних невластивих їй функцій та виплат: доплат до мінімального розміру пенсій (різниця між розміром пенсії, виходячи з тривалості страхового стажу і заробітку та мінімальним розміром пенсійної виплати) щодо пенсій, які будуть призначатися після 1 січня 2016 року. При цьому Пенсійний фонд продовжуватиме фінансувати вказані витрати щодо пенсій, призначених до 01.UAH0.47; дострокових пенсій за віком за вислугу років; доплат, обумовлених існуванням пільгових пенсій; втрат за працюючих інвалідів та підприємств УТОГ, УТОС; поліпшення матеріального становища інвалідів війни.
— Коли в Україні запрацює накопичувальна система?
― Планується з 1 січня 2017 року. Вона передбачатиме два вікові рівні. Обов’язковому страхуванню підлягатимуть особи до 35 років — щоб у них було достатньо часу для накопичення пенсійних активів. Також у накопичувальній системі на добровільних засадах за власним бажанням зможуть взяти участь особи віком від 36 до 55 років.
— Яка загальна ставка внеску?
― Розмір внеску у перший рік становитиме 2 відсотки та щороку збільшуватиметься на один відсоток до 7 відсотків. Ці гроші людина відраховуватиме не як додаток до нинішніх внесків.
Зі збільшенням розміру внеску для застрахованої особи, починаючи з 2018 року, відповідно зменшуватиметься розмір єдиного внеску для роботодавця, тобто відбудеться частковий перерозподіл сплати розміру єдиного внеску від роботодавця до працівника (по 1 відсотку щорічно). І вже у 2022 році ставка єдиного внеску для роботодавця буде зменшена на 5 відсотків.
— Хто буде гарантом накопичених коштів?
― Контроль і безпеку збереження коштів гарантуватиме держава. Адже вона та Пенсійний фонд створюватимуть накопичувальний фонд та забезпечуватимуть роботу ради цього фонду, склад якої Кабмін формуватиме прозоро і відкрито. І саме цей фонд адмініструватиме накопичувальну пенсійну систему та за конкурсом залучатиме до нього компанії з управління активами. Роботу компаній жорстко контролюватимуть рада фонду та державні інституції. Держава не дозволить зловживати цими коштами або використовувати їх у сумнівних фінансових операціях.
— Що буде з коштами, якщо людина помре, не досягнувши пенсійного віку?
― На них матимуть право спадкоємці.
— Зупиніться, будь ласка, детальніше на змінах, передбачених у найближчому майбутньому для “спеціальних” пенсій.
— З 1 січня 2016 року змінами передбачено скасування всіх спецпенсій, крім військових. Пенсія держслужбовцям та прирівняним до них особам (судді, прокурори, нардепи) призначатиметься на загальних умовах.
Спеціальні пенсії, призначені до 1 січня 2016 року, виплачуватимуть у розмірах, визначених законодавством, чинним до цієї дати.
За сплату державними службовцями підвищеної ставки внеску (на 2,5 відсотка) передбачається виплачувати при виході на пенсію за віком разову компенсацію за стаж державної служби не менше 10 років, наявний в особи на 1 січня 2016 року, у таких розмірах: від 10 до 15 років — 10 прожиткових мінімумів для праце-здатних осіб; від 15 до 20 років — 15; понад 20 років — 20.
З 1 січня 2016 року ця категорія працівників сплачуватиме підвищену ставку внеску (2,5 відсотка зар-плати), яку спрямовуватимуть до накопичувального пенсійного фонду.
Наш кор.