Тема з таким двозначним змістом стала предметом розмови на засіданні прес-клубу за участю фінансового експерта, начальника регіонального відділення АБ “Південний” Василя Ваківа. Ситуація, що склалася на вітчизняному депозитному ринку банківських послуг упродовж минулого і нинішнього років, доводить актуальність обраної розмови.
Тема з таким двозначним змістом стала предметом розмови на засіданні прес-клубу за участю фінансового експерта, начальника регіонального відділення АБ “Південний” Василя Ваківа. Ситуація, що склалася на вітчизняному депозитному ринку банківських послуг упродовж минулого і нинішнього років, доводить актуальність обраної розмови.
Так, за словами Василя Ваківа, майже 50 банків, що діяли на кредитно-фінансовому просторі України, вже виведені з нього як неплатоспроможні. Зрозуміло, що це не могло не позначитися на фінансовому ринку, відтак і на стані економіки країни. За підсумками минулого року, втрати депозитного ринку склали 128 мільярдів гривень, а з початку нинішнього з нього були виведені ще 25 мільярдів. Хмельничанам добре відома сумна історія з банкрутством банків “Надра”, “Форум”, “Імекс-банку”, “Дельта-банку”, “Брокбізнесбанку”, зупинкою діяльності банку “Фінанси і кредит”, внаслідок чого постраждали інтереси багатьох з них, зокрема щодо своєчасного і повноцінного повернення депозитних вкладів. Щоправда, фінансовий експерт зауважив, що жоден з вкладників не був позбавлений можливості отримати гарантовані державою 200 тисяч гривень свого депозиту з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. До речі, за його словами, нині йдеться про збільшення цієї суми до 500 тисяч, враховуючи динаміку інфляції. З розумінням, каже фахівець, треба ставитися й до іншого обмеження, запровадженого Національним банком України, — повернення депозиту частками у сумі не більше 15 тисяч гривень за день.
Причин цих ускладнень у фінансовому секторі держави декілька: загальна світова економічна криза, військовий конфлікт на сході країни, шахрайські дії власників деяких банків, відмова низки іноземних банківських структур продовжувати роботу в Україні тощо. У суспільстві побутує думка щодо неефективності та навіть недолугості діяльності у цьому плані керівництва НБУ, справедливість критики на його адресу підтримують і фінансисти. Однак той же Василь Ваків зауважує, що задіяні НБУ заходи з підтримки банківської системи певну позитивну роль відіграють. Інша річ, що не всі комерційні банки використовують надану допомогу з рефінансування за цільовим призначенням, хоча ці порушення повинні попереджувати відповідні контролюючі державні структури.
Отож, що робити у такій ситуації вкладникам депозитів, як правильно орієнтуватись у безлічі різних чуток та офіційної інформації? Якому банку можна довірити свої гроші чи не довіряти взагалі? Зрештою, ми вже мали б звикнути до тези, що вкладені гроші у банки повинні працювати на економіку, забезпечувати виплату пенсій та соціальних допомог, адже гроші у “скляному банку” вдома жодних цих функцій не виконують і не приносять дивідендів навіть їх власнику. Швидше навпаки, у періоди суспільно-політичних потрясінь домашні “банки” стають “об’єктами підвищеної уваги” з боку криміналітету, державою вони не захищені, адже “фонду гарантування домашніх вкладів” у природі не існує навіть з будь-якими обмеженнями.
Логічний висновок: гроші краще зберігати у вигляді депозитних вкладів і не просто зберігати, а й накопичувати нехай як компенсацію інфляційних процесів. Головне — зробити правильний вибір банківської установи, якій можна свої гроші довірити. Для цього є три категорії банків: державні, зокрема Ощадбанк, вітчизняні комерційні та іноземні. На думку Василя Ваківа, ці категорії мають як свої плюси, так і певні мінуси: у вигляді запроваджених умов, розміру ставки депозиту тощо. Як не парадоксально, але надійнішим банком є той, де депозитна ставка найменша, він не є ризикованим. Навпаки, чим вищу ставку банк пропонує, тим більші проблеми з фінансовими ресурсами він практично може мати, тому й прагне залучати додаткові гроші. Як фінансовий експерт, він радить майбутньому власнику депозитного вкладу, особливо значного, спочатку уважно познайомитися з реальними можливостями банку: його ліквідністю, річними фінансовими результатами, обсягом капіталізації, кількістю клієнтів. Ці дані є відкритими і можуть слугувати критеріями вибору. Інша порада фахівця: за можливістю, депозитні гроші доцільніше розділити у гривнях та іноземній валюті.
Натомість, де поставити кому в заголовку цієї статті, кожен має вирішити сам, але розуміти, що вклад у банку захищає держава, нехай навіть з обмеженнями, а ось “депозит” у “банку” вдома — лише сам його власник і без будь-яких відсотків. Такий висновок зробили учасники засідання прес-клубу.
Володимир Разуваєв