Суспільно-політичні зміни, які переживає Україна, відчутно позначилися на всіх сферах життя і насамперед економіці. За роки становлення держави можна було спостерігати за поступовим вмиранням цілих галузей колишнього народного господарства і народженням нових — за потребами новітніх ринкових відносин. Натомість в усіх цих пертурбаціях гострою залишається проблема “кадрів, які вирішують усе”. Ще донедавна деякі найпрестижніші професії втратили свою актуальність, на зміну з’явилися нові або почали відроджуватись старі. Останнє свідчить про те, що, з одного боку, робітничі кадри знову виходять на перший план ринкового попиту, а з іншого — проблема забезпечення цими кадрами, особливо промислових підприємств, чимдалі набуває гостроти. Робочі руки сьогодні в неабиякому дефіциті. Нині у середовищі промислового директорату навіть виникають конфлікти через спроби перетягування висококваліфікованих зварювальників, токарів чи фрезерувальників, слюсарів з ремонту автомобілів, слюсарів-електриків.
Суспільно-політичні зміни, які переживає Україна, відчутно позначилися на всіх сферах життя і насамперед економіці. За роки становлення держави можна було спостерігати за поступовим вмиранням цілих галузей колишнього народного господарства і народженням нових — за потребами новітніх ринкових відносин. Натомість в усіх цих пертурбаціях гострою залишається проблема “кадрів, які вирішують усе”. Ще донедавна деякі найпрестижніші професії втратили свою актуальність, на зміну з’явилися нові або почали відроджуватись старі. Останнє свідчить про те, що, з одного боку, робітничі кадри знову виходять на перший план ринкового попиту, а з іншого — проблема забезпечення цими кадрами, особливо промислових підприємств, чимдалі набуває гостроти. Робочі руки сьогодні в неабиякому дефіциті. Нині у середовищі промислового директорату навіть виникають конфлікти через спроби перетягування висококваліфікованих зварювальників, токарів чи фрезерувальників, слюсарів з ремонту автомобілів, слюсарів-електриків.
Серед закладів системи проф-техосвіти області в десятку провідних входить Державний навчальний заклад “Вище професійно-технічне училище №11 м. Хмельницького”, що розпочав роботу в серпні 1966 року. Незабаром училище відзначатиме своє 50-ліття, багате на значні досягнення та знаменні події. Навчальний заклад пережив періоди становлення, високого злету, нищівний удар конверсії, важкі роки пристосовування до нових умов ринку праці, вимушене перепрофілювання, зміну кадрів й знову період злету й зростання. Зусиллями своїх керівників, турботою управління, а згодом департаменту освіти і науки ОДА, воно не просто залишилося на плаву, вистояло, а й успішно адаптувалось до нових умов життя, опанувало сучасні орієнтири в підготовці кадрів, “які вирішують усе”, — саме в галузі промислового виробництва та автосервісу.
Особливо помітні зміни у ВПУ-11 почалися, коли училище очолив досвідчений керівник, відданий патріот профтехосвіти Василь Селізар. Його численні ініціативи з удосконалення навчально-виховного процесу, розвитку матеріально-технічної бази, наповнення дозвілля вихованців знайшли належний відгук і широку підтримку керівництва освітньої галузі краю, педагогічного колективу та учнів.
Зберігши добре освоєний з часом напрямок автосервісу, в училищі відновили підготовку майбутніх робітників у галузі металообробки, зварювання, електротехнічній галузі. Нині тут можна освоїти спеціальність електрозварника, причому як на автоматичних і напівавтоматичних машинах, так і ручного зварювання, коваля ручного кування, слюсаря з ремонту автомобілів, токаря, слюсаря-електрика з ремонту електроустаткування. Ці професії найактуальніші для сьогодення. Для охочих опанувати галузь торгівлі та економіки училище пропонує професії: агент з постачання та конторський службовець (бухгалтерія).
Знайомство з училищем починається з радіопрограм, що лунають на перервах у виконанні вихованців учнівської телерадіостудії “Завжди разом” (керівник О.Кузенко), з пам’ятної дошки на честь героїв Небесної сотні, газети учнівського самоврядування “Час молоді” — конкретних ознак атмосфери сучасного внутрішнього життя. Високий рівень технічного забезпечення засвідчує підключення кабінетів, лабораторій, навчально-виробничих майстерень до мережі Інтернет, сучасна електронна бібліотека, велика кількість мультимедійних проекторів для якісного та ефективного проведення навчальних занять.
Завдяки плідній співпраці з промисловими підприємствами краю вдається поступово оновлювати й базу виробничих майстерень. Так, Красилівський агрегатний завод передав училищу досить сучасний фрезерний верстат, а ВАТ “Темп” — зварювальні напівавтомати. Увага провідних машинобудівних підприємств до ВПУ-11 давня і взаємна: чимало його вихованців формують нові робітничі кадри промислової галузі області. Адже не секрет, що основний робітничий контингент наших промислових підприємств упритул наблизився за середнім віком до пенсійної позначки, отож приток молодих фахівців є вкрай потрібним.
Характерно, що рамки соціального партнерства останніми роками розширюються: крім навчально-виробничих дільниць для провелення виробничого навчання та виробничої практики в умовах виробництва на ВАТ “Темп”, ДП “Красилівський агрегатний завод”, ХКП “Електротранс”, ПАТ “Хмельниччина-Авто”, створюється дільниця на виробничих потужностях ПП Бацуца, триває співпраця з ДП “Новатор”, ПАТ КБ “ПриватБанк”. 
Як каже старший майстер з виробничого навчання училища Віктор Гайдук: “Ми прагнемо постійно розширювати зв’язки з промисловими підприємствами, де наші учні здобувають практичні навички і життєвий досвід у трудовому колективі”. Такий підхід знаходить підтримку не тільки серед виробничників, а й у представників малого та середнього бізнесу. Так, приватний підприємець Володимир Бацуца задоволений підготовкою учнів училища, які проходять у нього виробничу практику. “Маємо завдання не лише допомогти їм освоїти професію, — каже підприємець, — а дати можливість легально заробити гроші, а згодом залишити в себе працювати на зміну нашим ветеранам”.
Зрештою, училище, готуючи нову, сучасну робітничу зміну, виконує й інше завдання — соціальне. За словами його директора, нині серед учнів ВПУ-11 великий відсоток дітей з неповних та малозабезпечених сімей. “Розуміючи відповідальність перед суспільством і державою за їх належне виховання, впроваджуємо батьківську опіку з боку педагогів, активно розвиваємо патріотичне, громадянське виховання, дбаємо про високий культурний розвиток, намагаємося закласти основи моральності, творчого підходу, активної життєвої позиції”, — зазначає Василь Селізар. Безкоштовне навчання, гаряче харчування, державна стипендія, можливість здобути дві інтегровані робітничі професії — не єдині переваги училища. Підприємницькі здібності всі охочі мають можливість розвинути в учнівському бізнес-центрі й спробувати себе в ролі менеджерів та агентів з продажу продукції училища, виготовленої власноруч, надання послуг з обслуговування й ремонту автомобілів та електрообладнання. 
Учні живуть насиченим та цікавим життям з тематичними вечорами, конкурсами, КВК, зустрічами з цікавими особистостями, художньою самодіяльністю, спортивними секціями, гуртками за інтересами. У творчому колективі виховуються творчі особистості. Цьогоріч, наприклад, 20 вихованців отримали дипломи з відзнакою, четверо захищали свої роботи у Всеукраїнському конкурсі науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук. Чимало вихованців обирають шлях подальшого навчання і стають студентами ВНЗ. Прикладом є відмінники навчання Олександр Попов, Іван Вальчук, Валерій Чирков, Андрій Пастух, Вадим Приступа, Олександр Рибалтовський, Ольга Іконова, Артем Лаврук, Олександр Мединський, Роман Янчук, Тарас Яцюк. Півстолітню історію, виховану на здобутках і традиціях ВПУ-11, уособлюють ветерани училища Степан Тростинський, Любов Півторак, Анатолій Мідянець, Станіслав Вознюк, Галина Ткачук, подружжя Олександр і Людмила Сиваки. Наполегливо примножують здобутки та зберігають традиції навчального закладу заступники директора Інна Вознюк і Світлана Дригула, головний бухгалтер Наталя Киричук, методист Інна Кирилюк, старший майстер Віктор Гайдук, майстри виробничого навчання Віталій Кушнір, Олена Доротюк, Юрій Дехтяренко, Галина Белінська, викладачі Юлія Халавчук, Надія Дихтяр, Альона Кірілкова, Наталя Ладигіна та їхні колеги. Колектив училища — справді рушійна сила кузні кадрів, “які вирішують усе”.
Володимир Разуваєв
Фото Миколи Шафінського