Книжкова виставка під такою назвою розгорнута в читальні Народного Дому “Просвіти”.
Книжкова виставка під такою назвою розгорнута в читальні Народного Дому “Просвіти”.
Висвітлення теми війни і перемоги над нацизмом далеко не однозначне — тим і цікаве, бо не тільки дає поживу для роздумів, а й переконує:
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ.
Особливої уваги заслуговує книжка “Україна у Великій війні 1939-1945 років”. Це — подарунок хмельницьким просвітянам від Олександра Слободяна, президента корпорації “Оболонь”, завдяки якому ця історична праця побачила світ. Відповідальний редактор видання Ігор Юхновський відзначив, що в ній на основі значного масиву сучасних матеріалів розглянуто основні аспекти формування історичної пам’яті українського народу про ту страшну війну.
Цікавим є п’ятитомник “Довготривала фортифікація на теренах України напередодні та під час Другої світової війни. Міфи і реалії”. Автор цього унікального науково-популярного видання генерал-полковник Михайло Коваль підкріпив кожен рядок книжки архівними документами, донедавна засекреченими.
Серед експонатів нинішньої тематичної виставки — фотографії часів Великої Вітчизняної війни, перший том Збірника німецьких матеріалів щодо перебігу війни видання науково-дослідного інституту імені Олега Ольжича в Торонто (Канада) “Втрати ОУН у Другій світовій війні”, “ОУН-УПА в роки війни. Нові документи і матеріали” — автор Володимир Сергійчук.
Періодична преса різних років представлена рубрикою “Читацьке віче”, де свої думки висловлюють відомі журналісти Олег Романчук, Юрій Ніколаєць, Сергій Махун та інші.
А Дмитро Шурхало, автор нарисів альтернативної історії “Українська якбитологія” відзначає: “Читаючи історичну літературу, присвячену Другій світовій війні, помічаєш, що переможці найчастіше пояснюють усе закономірністю, натомість переможені — випадковістю, трагічним збігом обставин”…
Зараз є багато літератури, де тогочасні події розглядають під різним, буває й цілком протилежним кутом зору. Це — право авторів.
Сьогодні ж приєднаймося до слів поета Миколи Сингаївського:
Пам’ять серця, пам’ять сивини…
Пам’ять тих, що не прийшли з війни,
Пам’ять — наче квіти на броні.
Сонце усміхається мені!
Зоя Діденко, голова Хмельницької міської “Просвіти”