У місті Хмельницькому (до 1954 року — Проскурів) народилось чимало видатних людей. Є серед них науковці, які прославилися своїми здобутками на всю країну, а деякі отримали світове визнання. Згадаємо біографії видатних учених, які народилися в місті над Бугом.
У місті Хмельницькому (до 1954 року — Проскурів) народилось чимало видатних людей. Є серед них науковці, які прославилися своїми здобутками на всю країну, а деякі отримали світове визнання. Згадаємо біографії видатних учених, які народилися в місті над Бугом.
Народився 1918 року в Проскурові видатний фізик — Вольф Бенціонович Штейншлейгер (1918-2013) — доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент Російської академії наук. У 1936 році закінчив Московський енергетичний інститут та як обдарований фізик одразу потрапив в один зі столичних інститутів, що працював на оборону. Отже, ще з довоєнних часів Штейншлейгер потрапив до когорти так званих “секретних фізиків”, які працювали на військове відомство, а згодом — на космічну галузь. Зокрема, у 1941-1943 роках працював в Уфі у експериментальному інституті електропромисловості (створив системи шифрування для телеграфного і телефонного зв’язку), з 1944 року став співробітником Центрального конструкторського бюро №17 (ЦКБ-17). Тут наукові дослідження Штейншлейгера мали застосування переважно у радіотехнічних системах військової інформації та космічних апаратів. Одночасно фізик викладав у московських вишах, видав монографії “Взаимодействия волн в электромагнитных резонаторах” (1955) та “Квантовые усилители СВЧ” (1971), захистив докторську дисертацію (1963). За видатні розробки в галузі квантової фізики та радіоголографії вчений двічі був лауреатом Державної премії СРСР (1951, 1976). Додамо, що Вольф Штейншлейгер працював до останніх днів свого життя науковим керівником відділу Московського науково-виробничого підприємства “Вега” (колишнє ЦКБ-17), й одна з останніх розробок вченого — “Пристрій для дистанційного виявлення предметів, схованих під одягом людини” запатентована 2002 року.
Серед вчених-математиків доволі відомим є Самуїл Давидович Ейдельман (1921-2005). Народився 1 вересня 1920 році у Проскурові в сім’ї будівельника Давида Альтеровича та домогосподарки Хаї Йосипівни. У 1928-1938 роках навчався у Проскурівській середній школі №12, згодом вступив на фізико-математичний факультет Київського університету. Але після закінчення третього курсу воєнне лихоліття відірвало Ейдельмана від студентської лави. По війні відновився на навчанні, але в Чернівецькому університеті. Отримавши вищу освіту, працював у цьому ж виші (1947-1963), де став спочатку кандидатом (1954), а згодом доктором фізико-математичних наук (1960) та професором (1962). Після Чернівців Самуїл Ейдельман працював у Воронезькому університеті (1963-1968), був професором Київського вищого інженерного радіотехнічного училища (1968-1993), Міжнародного Соломонового університету (1993-2005), провідним науковим співробітником Інституту математики НАН України (1997-2005). Наукові праці Ейдельмана зіграли визначальну роль у розвитку теорії параболічних рівнянь і систем. Він був автором трьох монографій і понад 270 наукових праць, створив власну наукову школу. Помер 8 червня 2005 року в Києві.
Видатний лікар-офтальмолог, академік Святослав Миколайович Федоров (1927-2000) народився у Проскурові 8 серпня 1927 року. У 1930 році його батько, командир 3-го кавалерійського полку дивізії Червоного козацтва, став слухачем військової академії в Москві й Федорови виїхали з Проскурова. Після війни Святослав закінчив Ростовський медичний інститут і з 1952 року розпочав кар’єру лікаря-офтальмолога. Ставши професійним хірургом, у 1960 році вперше у СРСР зробив операцію вживляння в око людини штучного кришталика замість ушкодженого. Викладав у Архангельському медичному інституті, де став завідувачем кафедри та доктором медичних наук (1967). У 1968 році був переведений у Москву, де очолив лабораторію штучного кришталика. У 1973 році Святослав Федоров першим у світі провів операцію лікування глаукоми на початковій стадії, розробивши унікальний метод глибокої склеректомії, який став використовуватись у всьому світі. У 1980 році Федоров очолив Московський науково-дослідний інститут мікрохірургії ока, який у 1986 році реорганізував у науково-технічний комплекс “Мікрохірургія ока”, чотири філії якого були відкриті й в Україні. У 1987 році отримав звання Герой Соціалістичної праці. 2 червня 2000 року сталася трагедія — вертоліт, на якому вчений повертався до Москви, потрапив в аварію і Федоров загинув. У 2001 році іменем видатного офтальмолога названа вулиця у районі автовокзалу.
У 1938 році 19 вересня в Проскурові народився ще один видатний вчений-медик — Олександр Семенович Бронштейн — доктор медичних наук, професор, академік Російської академії природничих наук, заслужений лікар Російської Федерації. Автор понад 110 наукових праць, співавтор шести монографій та довідника “Клінічна медицина”. Бронштейн у 1961 році закінчив 1-й Московський медичний інститут, після якого працював дільничним лікарем районної лікарні. У 1964 році перейшов у Інститут проктології, де 1968 року захистив кандидатську дисертацію та підготував докторську. Працював завідувачем гастроентерологічного відділення міської клінічної лікарні №7, займався розробкою діагностичних алгоритмів з використанням електронно-обчислювальних машин. У 1990 році на базі 7-ї лікарні організував і очолив Московський міський центр літотрипсії, який 1993 року перетворений у Центр ендохірургії та літотрипсії. Бронштейн став президентом (генеральним директором) цього Центру. У 2007 році опублікував мемуари “Шосе ентузіаста”, де є спогади про Проскурів та область.
Сергій Єсюнін, історик