Ми, діти Хмельницького, звертаємося до вас, шановні водії! Закриті надійною бронею своїх джипів, ви ніби й не помічаєте пішоходів. Кажуть, світ вбачається зовсім інакшим з вікна авто.
Ми, діти Хмельницького, звертаємося до вас, шановні водії! Закриті надійною бронею своїх джипів, ви ніби й не помічаєте пішоходів. Кажуть, світ вбачається зовсім інакшим з вікна авто.
Зверніть увагу на нас і почуйте наш крик: “Ми хочемо жити!”. Так, просто хочемо жити, адже життя ― це найкраще і найцінніше, що є на Землі, і тривалість його залежить і від вас. Лякає навіть статистика, але ж за кожною цифрою — життя рідної для когось людини.
Ми, законослухняні мешканці Хмельницького, боїмося переходити дорогу навіть у визначених для цього місцях: так, одне авто зупиняється, а інше продовжує рух, зненацька вискакуючи на зебру…
Зменшуйте швидкість, зупиняйтеся перед пішохідними переходами, адже дорогу переходять малі діти, молоді мами з візочками, люди похилого віку…
Замисліться: життя будь-якої людини єдине і безцінне. Пам’ятайте: скоєне не повернути!
“Нова генерація міста”