Поштова картка початку ХХ століття зафіксувала теперішнє центральне перехрестя міста — перетин вулиць Кам’янецької та Подільської, під яким нині розміщений підземний перехід…
Поштова картка початку ХХ століття зафіксувала теперішнє центральне перехрестя міста — перетин вулиць Кам’янецької та Подільської, під яким нині розміщений підземний перехід. Одноповерхова будівля праворуч — старе казначейство, збудоване наприкінці XVІІІ ст. Після того, як у ХІХ ст. спорудили нове приміщення казначейства, стару будівлю почали використовувати як торгові лавки. Нині цього будинку немає — на його місці височіє магазин “Книжковий світ” та 16-поверхівка. Не збереглися до наших днів й інші споруди, що видніються на старому фото. То були приватні міщанські та купецькі будинки з крамницями та майстернями. Деякі з них існували ще у 1970-1980-х, але пішли під знесення під час забудови цих кварталів багатоповерхівками.
Щодо вулиці Кам’янецької, перспектива перших кварталів якої відкривається на старій поштівці, то слід зазначити, що це найстаріша вулиця в місті. Вона існує фактично з моменту становлення Плоскирова як міста (XVІ століття), через яке проходила дорога з Кам’янця-Подільського на Волинь. Частина тієї Кам’янецької дороги стала вулицею поселення. Вже на першому відомому плані Проскурова (1800 рік) Кам’янецька чітко позначена як одна з двох існуючих міських магістралей під назвою “Поштова дорога на Кам’янець”. З другої половини ХІХ ст. вулиця вже фігурує як Кам’янецька. В радянські часи вулицю не минула хвиля перейменувань: з 1925 до 1991 року вона носила ім’я червоного командира Михайла Фрунзе. У 1991-ому році вулиці повернули історичну назву. Додамо ще один цікавий факт: вулиця Кам’янецька сьогодні є найдовшою вулицею міста. Вона простягнулася майже на 7 км — від Південного Бугу до південної околиці Хмельницького (мікрорайон Ружична).
Сергій Єсюнін, історик