Хмельницький — не мегаполіс, але і в нас є чимало цікавих архітектурних споруд. Серед них пам’ятки, які роблять місто привабливим, оригінальним, затишним. Сьогодні на ці теми говоримо з архітектором Олександром Довганським, котрий уже понад 30 років трудиться на ниві архітектури.
Хмельницький — не мегаполіс, але і в нас є чимало цікавих архітектурних споруд. Серед них пам’ятки, які роблять місто привабливим, оригінальним, затишним. Сьогодні на ці теми говоримо з архітектором Олександром Довганським, котрий уже понад 30 років трудиться на ниві архітектури.
— Олександре Івановичу, як ви стали архітектором?
— Наприкінці 1980-х навчався у Харківському інституті механізації та електрифікації на факультеті архітектури та будівництва, опанував спеціальність “Архітектура та планування сільських населених пунктів”. Доля змусила значно розширити архітектурні вміння.
Початок моєї кар’єри збігся з Чорнобильською катастрофою. Як професійний архітектор вперше проявив себе під час будівництва містечок для переселенців з Чорнобильської зони на Житомирщині. Тоді ми спроектували понад 200 будинків. Перші професійні труднощі — планування та зведення будинків у найкоротші терміни.
— Перші споруди, створені за вашими проектами, — типові радянські будівлі чи було щось нетрадиційне для тодішніх часів?
— У радянський період, здебільшого, займалися втіленням типових архітектурних проектів. Але інколи траплялася нетрадиційна робота. Наприклад, розробляв проект птахофабрики у селі Малиничі. Проектував приміщення податкової інспекції в Шепетівці, центр зайнятості у Старокостянтинові. Коли працював у “Агропроекті”, втілював проект церкви у Теофіполі тощо. У Хмельницькому довелося трудитися над проектом корпусу ветлабораторії — він, хоч архітектурно не особливо виразний, проте має особливі принципи побудови.
— Як вам сучасне архітектурне обличчя міста?
— Гадаю, у нашому місті присутня архітектурна різноманітність. Маємо будинки різних стилів, епох. Нині законодавство у сфері будівництва дозволяє реалізовувати свої проекти тільки сертифікованим архітекторам, кожен із них відповідає за художній образ (зовнішній вигляд) споруди. Проте вважаю, що мало уваги приділяється у місті будівлям у глибині кварталів, на околицях, більше — центральним.
— Яка, на вашу думку, одна з кращих сучасних архітектурних споруд у місті?
— Мені подобається будівля колишнього “Укрсоцбанку”, розташована поруч з ТЦ “Дитячий світ”. Її проектував знаний архітектор Володимир Суслов, нині покійний.
— Будівель якого призначення зводиться у нас найбільше і чи якісні ці проекти?
— Попри все місто розбудовується. Найбільше зводиться житлових будинків, торговельних, офісних приміщень. Рідше проектуються виробничі, адже на це потрібні значні фінансові інвестиції. У будівництві, архітектурі з’являються сучасні матеріали, застосування яких пов’язане з особливостями місцевості, де зводиться споруда. Згідно з нормами сучасної архітектури обов’язкове утеплення фасадів. Теперішні будинки втричі тепліші, ніж ті, що будувалися у 1980-х. Нині часто використовується суцільне скління споруд, що додає їм особливого колориту. Різноманітність стилів місцевої архітектури допомагає пересічному мешканцю орієнтуватися у забудованих кварталах.
— На околицях міста виростають архітектурно цікаві приватні сектори. Кількаповерхові маєтки — плід роботи міських архітекторів?
— Участь фахового архітектора під час будівництва таких будинків теж обов’язкова. Раніше будівництво приватних секторів контролювалося менше, наслідок цього — чимало споруд створені з порушеннями санітарних і пожежних норм тощо.
— У нашому місті чимало будівель пройшли переформатування з офісних під житлові та інше. Під час таких процедур теж необхідний архітектор?
— Так. Саме архітектор затверджує проект перепланування приміщення, слідкує за дотриманням норм інсоляції, обслуговування будинку, контролю шуму у приміщенні, утеплення та інше. Перш, ніж переплановувати будинок, замовник повинен подбати про залучення до роботи архітектора, з яким укладається договір. Власник приміщення може замовити ескізні проекти кільком архітекторам, згодом обрати кращий, за яким відбуватиметься перебудова.
— До речі, чи існує у сфері архітектури конкуренція?
— Фахових спеціалістів у місті бракує. Нині наша професія непопулярна, у свої 50 років я вважаюся молодим архітектором. Здебільшого, провідні спеціалісти у місті — люди пенсійного віку, яким нікому передавати набутий досвід. І це проблема.
— Над чим працюєте нині?
— Переважно над проектами житлових багатоповерхівок. Один із останніх масштабних проектів — житловий квартал у військовому містечку Старокостянтинова, де поряд з житловими будинками зводилися аптеки, магазини, інші допоміжні споруди. Розробляв архітектурний план православного храму у Віньківцях тощо.
— Дякую за розмову й зичу нових професійних здобутків.
Розмовляла Ірина САЛІЙ