На початку березня Петро Порошенко підписав Закон “Про добровільне об’єднання територіальних громад”, який може стати першим кроком у реформі з децентралізації влади. За прогнозами експертів Реанімаційного пакета реформ (РПР), які брали безпосередню участь у розробці цього документа, реалізація його положень дасть змогу сформувати самодостатні територіальні громади. Але для ефективного реформування цієї сфери необхідні зміни до Конституції України.
На початку березня Петро Порошенко підписав Закон “Про добровільне об’єднання територіальних громад”, який може стати першим кроком у реформі з децентралізації влади. За прогнозами експертів Реанімаційного пакета реформ (РПР), які брали безпосередню участь у розробці цього документа, реалізація його положень дасть змогу сформувати самодостатні територіальні громади. Але для ефективного реформування цієї сфери необхідні зміни до Конституції України.
Рівень спроможності та самодостатності об’єднаних громад буде визначатися державою. Така територіальна громада повинна відповідати умовам, визначеним так званим Перспективним планом формування громад. Цей документ розробляється облдержадміністрацією, затверджується облрадою та погоджується урядом. Громади, які об’єднаються відповідно до Перспективного плану до 15 липня цього року, можуть розраховувати на додаткові кошти з державного фонду регіонального розвитку для власних потреб.
“Всі, хто не об’єднався, переходять у режим місцевого самоврядування: власні доходи, благоустрій території, утримання апарату. Тільки ті, хто повністю впишуться у Перспективний план, виходять на вищий рівень і матимуть права, якими нині володіють міста обласного значення і райони в цілому”, — розповів директор ГО “Інститут розвитку територій”, експерт групи РПР з питань децентралізації влади та адміністративно-територіальної реформи Юрій Ганущак.
Адміністративним центром об’єднаної громади повинен стати населений пункт, який має розвинену інфраструктуру й розташований, як правило, найближче до географічного центру такої громади. Відстань від нього до найвіддаленішого населеного пункту об’єднання не може перевищувати 30 кілометрів шляхами сполучення з твердим покриттям.
Тут виникає небезпека зникнення погано розвинених сіл, які територіальні громади не захочуть брати до свого складу. Але Юрій Ганущак зазначив, що методика Перспективного плану виключає існування таких “білих плям” на мапі України. “Жодна територія не має вмерти. У цих зонах визначаються інші центри — селища, колишні районні центри, які теж стають громадами, щоб з обласного бюджету через державний фонд регіонального розвитку отримувати гроші на укріплення інфраструктури”, — пояснив експерт.
Наступним важливим кроком процесу децентралізації має стати Конституційна реформа. Так, новий проект Основного Закону передбачатиме введення посади префекта або державного урядника, який призначатиметься Президентом за поданням уряду. Планується, що на Хмельниччині буде три райони і відповідно три префекти: у Хмельницькому, Шепетівці та Кам’янці-Подільському, які контролюватимуть легітимність актів місцевого самоврядування. Така модель дозволить швидко відслідковувати законодавчі невідповідності та повністю виключатиме корупційну складову, адже за не виявлення порушень чи виявлення їх з запізненням префект відповідатиме власною посадою.
Процедура добору префектів буде досить суворою і тривалою. Так, кадровий резерв формуватиметься з державних службовців не нижче четвертої категорії, які відповідатимуть спеціальним кваліфікаційним вимогам, проходитимуть підготовку та перевірки. Включення до кадрового резерву здійснюється указом Президента, а от вибір кандидатури на вакантне місце залишається за урядом. Далі його призначатиме Президент. Перебуватиме на посаді такий держслужбовець упродовж трьох років, після чого відбуватиметься ротація, тобто перевід префекта в інший район.
Підготував Андрій ЯЩИШЕН за матеріалами РПР