Сучасне місто Хмельницький бере початок від невеличкого поселення Плоскирів (Плоскирівці), перша згадка про яке відноситься до 10 лютого 1431 року.
Сучасне місто Хмельницький бере початок від невеличкого поселення Плоскирів (Плоскирівці), перша згадка про яке відноситься до 10 лютого 1431 року.
Цю згадку знаходимо в урядових документах так званої Метрики Литовської, що зберігається у Варшавському архіві давніх актів. Серед документів Метрики є збірки привілеїв на володіння землями у Подільському воєводстві, а саме “Книга ревізій листів”, на сторінках якої послідовно йдуть чотири записи, що стосуються Плоскирова (Плоскирівців). Перший із записів відтворює привілей польського короля Владислава ІІ Ягайла 1431 року. Запис зроблений латиною та має наступний зміст:
“Владислав король Полощі. Записує суму 100 гривень монети польської лічби шляхетному Янові Чанстуловському на селах Голисин та Плоскирівці, що на річці Бог у Летичівському повіті Подільській землі. Цей Ян та його законні нащадки мають тримати їх, і цей же Ян має особисто проживати у Подільській землі і захищати її особисто і з власними людьми. Надано у Сопоті, у другий день після свята святої Аполонії 1431 року”.
Королівський привілей з’явився у досить нестабільний період XV століття. Від 1411 року за подільські землі розгортається жорстока політична та збройна боротьба між литовськими князями та польським королівством. Місцеві землевласники спочатку зайняли вичікувальну позицію, не намагаючись відкрито підтримувати ані тих, ані інших. Розв’язка настала у листопаді 1430 року, коли пропольськи налаштована шляхта організувала у Кам’янці таємну змову і польський гарнізон зайняв місцевий замок. Незабаром “змовники” захопили Смотрич, Скалу, Червоноград. Таким чином, частина Поділля, включаючи й Побужжя, перейшла у володіння Корони. Польський король Владислав ІІ Ягайло, бажаючи закріпитись на нових землях, одразу ж роздає їх вірній шляхті на правах посесії (оренди), записуючи на кожне володіння певну суму, яку шляхтич повинен був вносити до скарбниці.
Отож не дивно, що 1431 роком датується ще чимало королівських “пожалувань” вірній шляхті на подільських землях. Серед 38 населених пунктів Поділля, які король віддав у володіння саме того року, згадуються й Плоскирівці, що на річці Бог (Ploskirowcze). Наступні роки XV століття знаходимо ще чотири згадки про це поселення, яке вже здебільшого має написання Плоскирів (Ploskirow).
Протягом наступних століть Плоскирів поступово розширювався, став центром староства, у середині XVІ століття отримав міські права, а з 1795 року — статус повітового міста, змінивши при цьому назву на Проскурів. У 1954 році його перейменовано на Хмельницький.
Сергій Єсюнін, історик