Соціум

Як досягти позитивних змін у реформуванні медицини

Про це говорили учасники дводенного засідання секції з питань охорони здоров’я, що проходило в рамках проекту USAID “Ініціатива захисту прав та представлення інтересів місцевого самоврядування в Україні” (“Діалог”), який реалізує Асоціація міст України. До роботи були  залучені 19 представників Волинської, Вінницької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Херсонської, Чернівецької областей, а також Міністерства охорони здоров’я. Це керівники та заступники керівників відділів, управлінь, департаментів з питань охорони здоров’я міст обласного значення.

Про це говорили учасники дводенного засідання секції з питань охорони здоров’я, що проходило в рамках проекту USAID “Ініціатива захисту прав та представлення інтересів місцевого самоврядування в Україні” (“Діалог”), який реалізує Асоціація міст України. До роботи були  залучені 19 представників Волинської, Вінницької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Херсонської, Чернівецької областей, а також Міністерства охорони здоров’я. Це керівники та заступники керівників відділів, управлінь, департаментів з питань охорони здоров’я міст обласного значення.

Учасників медичного форуму привітав в.о. Хмельницького міського голови Костянтин Чернилевський. Він наголосив на важливості заходу в умовах реформування галузі охорони здоров’я. “Впевнений, — сказав він, — що майбутні реформи дадуть позитивні результати, а фаховість людей на місцях згладить ті негативи, які супроводжують кожну реформу”. Коротко познайомив зі здобутками міста в галузі медицини, зокрема, що впродовж останніх десяти років народжуваність перевищує смертність. На варті здоров’я хмельничан сьогодні понад 4,6 тисячі медиків, 13 комунальних закладів охорони здоров’я. На них виділяється 19% бюджету міста. У 2014 році видатки на одного мешканця склали приблизно 640 грн. У мед-закладах міста створюються належні умови для надання якісних послуг.
З міського бюджету придбано значну кількість необхідного медичного обладнання: рентгенівську діагностичну систему (1 млн. 347 тис. грн.), ультразвукову діагностичну систему (684 тис. грн.), відеоколоноскоп (644 тис. грн.). Проведено капітальні ремонти травмпункту міської лікарні (451 тис. грн.), реконструкцію шахти ліфта в міській лікарні (418,8 тис. грн.), покрівель головного корпусу перинатального центру і поліклініки №2. Продовжено утеплення будівлі перинатального центру, амбулаторії сімейної медицини в мікрорайоні Озерна… Попри те, що в поточному році забезпечення галузі переведено на державне фінансування, на закупівлю нового обладнання з казни міста передбачено 20 млн. грн.
“Тримаємо належний рівень медицини в Хмельницькому і підтягуємо його до рівня європейського”, — наголосив Костянтин Чернилевський. Він не обминув увагою допомогу, яку місто надає військовим: зокрема пересувний стоматологічний кабінет вартістю 589 тисяч гривень, який після дообладнання служить пересувним медпунктом, обладнання для військового госпіталю на загальну суму 432,3 тисячі гривень.
Директор департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА Яків Цуглевич розповів про підготовчу роботу до реформування медицини.
Детально проаналізував роботу медзакладів міста начальник управління охорони здоров’я міської ради Михайло Василишин. Він провів паралель між лікарською допомогою, яку надавали в місті на початку ХХ століття 14 лікарів двох лікарень, що існували на кошти земського та благодійного товариств (кожна на 30 ліжок), і приватної лікарні Полозова на 20 ліжок, і нинішньою: 10 закладів системи охорони здоров’я: чотири — з наданням стаціонарної допомоги і шість — амбулаторно-поліклінічних. Ліжковий фонд складає 1445 ліжок.
Михайло Йосипович розповів про роботу міської лікарні, що за класифікацією в контексті реформ повністю відповідає другому рівню надання стаціонарної допомоги. Це потужний сучасний лікувально-діагностичний комплекс цілодобового перебування пацієнтів на 770 ліжок, зокрема 260 хірургічних, шість реанімаційних та 10 хоспісних. За рік тут лікується в середньому 23 тисячі хмельничан. Допомогу їм надають 200 лікарів, 480 медичних сестер, виконується 6,5 тисячі операцій.
Інформуючи про дитячу лікарню,  Михайло Василишин зауважив, що  до її складу входять стаціонар на 360 ліжок та поліклініка на 1400 відвіду-вань у зміну, функціонують 11 лікувальних відділень, вісім з яких забезпечують третинний рівень надання медичної допомоги дітям усієї області. В стаціонарі щороку лікуються понад 12 тисяч дітей, проводиться в середньому три тисячі операцій.
Щодо міського перинатального центру, то в його структурі діють  10 стаціонарних відділень, зокрема діагностики, трансфузіології з методами еферентної терапії, виходжування новонароджених, інтенсивної терапії новонароджених, сумісного перебування матері та дитини, індивідуальні пологові зали та сімейні пологові зали закритого типу, кілька лабораторій, Центр планування сім’ї. Тут систематично впроваджуються нові методи діагностики й лікування.
Доповідач розповів і про інфекційну лікарню, що є організаційно-методичним центром для надання консультативної та спеціалізованої медичної допомоги хворим з інфекційною патологією, забезпечує планову та ургентну госпіталізацію, надає медичну допомогу інфекційним хворим міста й області.
Також детальному аналізу піддано роботу протитуберкульозного диспансеру, стоматологічної поліклініки, поліклінічних закладів міста й амбулаторій сімейної медицини і їх роль в охороні здоров’я населення.
Надалі учасники секції обговорили проблеми, пов’язані з реформуванням медицини. Вони підтвердили, що альтернативи реформуванню немає. Однак його треба проводити відповідально. Обов’язково слід узяти до уваги зауваження тих територій, де вже впроваджували пілотні проекти. Медичні представники ряду областей наголошували на питаннях оптимізації медичних закладів, запровадженні ефективного механізму перерозподілу державних коштів, спрямованого на оплату послуг для пацієнта, а не утримання медичних будівель (сьогодні 75% державних коштів витрачається на утримання медбудівель та лікарняних ліжок). Вони наголошували, що українська система охорони здоров’я має бути заснована на принципах, коли “гроші йдуть до пацієнта”.
Аналітик проекту “Діалог” Вікторія Карабутова зазначила важливість засідань Асоціації міст України, на яких фахівці органів місцевого самоврядування обговорюють спільні проблеми, формують пропозиції й адресують їх Міністерству охорони здоров’я. Пропозиції, сформовані членами секції, частково враховані у проектах актів, розроблених МОЗ та у прийнятих законах. “Зокрема, при розробці законопроекту про страхову медицину, — сказала Вікторія Карабутова, — були враховані наші пропозиції і впроваджено контактну форму з керівниками комунальних закладів охорони здоров’я. Розробка нормативних актів — доволі тривалий процес, але те, що враховується позиція місцевого самоврядування, є дуже вагомим і корисним вкладом”.
Упродовж двох днів роботи секції її учасники обговорили п’ять законопроектів, виробили пропозиції для уряду щодо напрямків реформування, з удосконалення нормативного регулювання охорони здоров’я. А ще активно обмінялися досвідом роботи, відвідали перинатальний центр, дитячу та міську лікарні, побували в школі іконопису “Нікош” та музеї історії міста, познайомившись з його історією та сьогоденням.
Вікторія СТАНДРІЙЧУК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *