Соціум

Театр стає на нові колеса

Доброю традицією обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Старицького стають зустрічі з журналістами напередодні чергової прем’єри. Днями, за ініціативи художнього керівника театру Анатолія Пундика, відбулась прес-конференція, в ході якої він розповів про роботу над виставою “Республіка на колесах” за п’єсою Якова Мамонтова.

Доброю традицією обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Старицького стають зустрічі з журналістами напередодні чергової прем’єри. Днями, за ініціативи художнього керівника театру Анатолія Пундика, відбулась прес-конференція, в ході якої він розповів про роботу над виставою “Республіка на колесах” за п’єсою Якова Мамонтова.

Нова робота творчого колективу театру — своєрідний дебют Анатолія Пундика в ролі режисера-постановника після тривалої перерви. Жанр п’єси, яка розповідає про події в Україні періоду 1918-1920 років, він визначив як “страшно смішну виставу, котра нині сприймається значно ширше, ніж політичний фарс”. “Республікою на колесах” ми відгукуємося на те, що відбувається нині за нашими вікнами, — пояснив Анатолій Пундик, — але актуальність вистави не обмежується нинішнім часом. Розглядаємо головну проблему України в тому, що наша нація ходить по колу, оскільки живе не головою, а пристрастями, які гублять усе”. На його переконання, робота над цією виставою змінює і сам театр, змушує переосмислювати сталі орієнтири, звички та підходи. “Маємо показати глядачу той театр, яким він має колись стати: не йти просто за подіями за його стінами, а навчитися самим і навчити інших думати й розуміти причини та наслідки того, що відбувається, — каже  художній керівник театру. — Отож наші репетиції продовжуються розмовами про буття, одвічні цінності, сенс життя людини”.
За словами Анатолія Пундика, “Республіка на колесах” — своєрідний посібник з вивчення народу України, котрий усе життя вірить, що колись прийде хтось, здатний навести ладу у його ж домі.
Самому режисеру-постановнику робота над виставою далася непросто, навіть “довелося пересувати пасок на іншу дірочку”. Про цікавість і водночас складність поставленого завдання говорили актори театру: Лариса Курманова, Олександр Топоринський, Микола Валівоць, Степан Бортнічук. “Наш театр як живий організм, котрий переживає різні періоди: спаду, стагнації, піднесення. Нині живемо з надією на новий злет”. Надія ця поступово реалізується: новими віяннями у творчому плані, господарській діяльності, взаєминами у колективі. “Всі у нас почали мислити по-новому, всі при ділі, позбулися лише тих, хто заважав нормально жити, — стверджує Анатолій Пундик. — Колись цвяха не було за що купити, все розкрадалося, нині ж одна прем’єра збирає стільки грошей, скільки не могли заробити за півроку”.
Про те, що театр ім. М.Старицького, змінивши назву, став на нові колеса і рухається з новою швидкістю, свідчать творчі плани, пов’язані не лише з його головною діяльністю. Так, невдовзі стартує спільний проект з телерадіокомпанією “Поділля-центр” — ток-шоу “Сцена”. Його ініціатором також став невгамовний Анатолій Пундик.
Театр запрошує на чергову виставу, в якій зайнята вся його трупа. Глядач має пережити давні, але до болю знайомі події сьогодення, коли крізь сміх стає страшно від неминучого запитання: “Куди заведе нас цей довгий шлях?..”.
Володимир Разуваєв

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *