Соціум

На межі зими і весни концерти “Мистецької подільської сотні”

В останній день зими творче волонтерське об’єднання “Мистецька подільська сотня” здійснило два благодійні концерти на Рівненщині. Спершу навідалися до рівненського полігону, а на зворотному шляху завітали з благодійним концертом у смт Мізоч Здолбунівського району. Дві насичені зустрічі з глядачами —  бійцями і цивільними, дві вщерть заповнені зали, два різні за емоційним наповненням концерти… Виїхали артисти  з дому ще взимку, а повернулися вже з весною і першим рясним березневим дощем.
Отож подробиці.

В останній день зими творче волонтерське об’єднання “Мистецька подільська сотня” здійснило два благодійні концерти на Рівненщині. Спершу навідалися до рівненського полігону, а на зворотному шляху завітали з благодійним концертом у смт Мізоч Здолбунівського району. Дві насичені зустрічі з глядачами —  бійцями і цивільними, дві вщерть заповнені зали, два різні за емоційним наповненням концерти… Виїхали артисти  з дому ще взимку, а повернулися вже з весною і першим рясним березневим дощем.
Отож подробиці.

На рівненському полігоні проходять навчання і злагодження кілька тисяч мобілізованих чоловіків. Звісно, всі вони не вмістилися до величезної зали клубу на території військової частини. Декому з армійців місць не вистачило, тож сиділи на підвіконнях. Розпочали концерт (вже за сталою традицією) врученням для вояків листів і малюнків від старокостянтинівських школярів. А далі — понад півтори години пісень, жартів, роздумів, лірики і безпосереднього невимушеного спілкування-перемовляння з глядачами у ході концерту. Хлопці надзвичайно жваво реагували на все, що відбувалося на сцені. Авжеж, були у залі і втомлені обличчя. Проте майже всі армійці з вдячністю і щирістю сприймали те, що з такою ж емоційною вдячністю і відкритістю йшло від нашої команди у складі співаків Віктора Шайди, Артема Ромасюкова, Назарія Полякова, Марини Українець, офіцера-культоролога Олександра Петрука, солістів 42-го гарнізонного будинку офіцерів Катерини Аргунової та Юрія Вилавського.
Вже після фінальної пісні, спілкування з армійцями за лаштунками і в спорожнілій залі нас запросили до наметового містечка, аби на власні очі побачити побут мобілізованих. А там хлопці зустріли нашу команду вже як добрих знайомих: посмішками, обіймами, фотографуваннями, автографами і… повстанським прапором у дарунок! А на полотнищі — автографи бійців і назви населених пунктів, звідки вони прибули. Тепер маємо власний оберіг, подарований тими, хто захищає нас і кого захищаємо ми.
Варто зауважити ще один момент: у залі майже не було “зелених пацанів”. Не без винятків, звісно, і молодих облич вистачало. Проте більшість дорослі й свідомі, чимало з них добровольці, які  чітко усвідомлюють свою  місію.
А вже на зворотному шляху завернули з благодійним концертом у Мізоч Здолбунівського району. У цьому селищі народився учасник нашої “сотні” Олександр Петрук, котрий зініціював такий захід на своїй малій батьківщині. Традиційно відпрацювали концерт з метою збору коштів для місцевих атошників. Приємно, що селищна влада активно відгукнулася на нашу ініціативу, а до Будинку культури люди сходилися цілими родинами, було немало діток і молоді. Окремим щемливим моментом стало вшанування в межах концерту місцевих хлопців-атошників, які отримали поранення на війні, а також матері полеглого героя Тараса Якимчука, котрий, як з’ясувалося, служив у хмельницькому 8 полку спецпризначення. Сльози і схлипування невтішної нені краяли серце впродовж усього заходу. Ото було найважче…
Але життя — строкате. Пам’я-таючи полеглих, маємо всіляко допомагати живим героям. Загалом громада кинула до скриньки для благодійних пожертв 2459 грн. 75 коп. Разом з іншою допомогою, котру селищна влада постійно надає місцевим атошникам, гроші знайдуть своє корисне застосування. А наша “сотня”, незважаючи на фізичну та емоційну втому (бо ж старокостянтинівці прибули додому о другій годині ночі, а хмельничани — ще на годину пізніше), розуміємо найголовніше: мету, заради якої можна перетерпіти багато незручностей. А мета до болю проста — перемога України над загарбниками. Не більше і не менше.
За допомогу в організації благодійних акцій висловлюємо подяку незмінним і надійним партнерам: 42-му гарнізонному будинку офіцерів (директор Сергій Чеплаков) та управлінню соціального захисту міста Старокостянтинова (начальник Наталія Шабельник). Заправити бусик допомогли депутат Старокостянтинівської міської ради Оксана Корнійчук, колектив Старокостянтинівського управління УЕГГ ПАТ “Хмельницьк-газ” (Д.Дідич) та селищна влада Мізоча.
Оксана Радушинська, учасниця благодійних концертів
Фото Петра Радушинського

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *