Нині Україна воює на двох фронтах: перший — на сході держави, де тривають бої з російськими окупантами і сепаратистами, другий — як це не парадоксально — в тилу. Саме тут триває боротьба проти корупції та інших хвороб, які роками підточують державу й суспільство. Окрім того, скоро на нас чекають вибори до місцевих рад, які також серйозно вплинуть на майбутнє країни. Про особливості боротьби українців на “внутрішньому фронті” розповів експерт Центру політичних студій та аналітики, один із засновників Реанімаційного пакета реформ (далі — РПР.) Віктор Таран, який нещодавно завітав у наше місто.
Нині Україна воює на двох фронтах: перший — на сході держави, де тривають бої з російськими окупантами і сепаратистами, другий — як це не парадоксально — в тилу. Саме тут триває боротьба проти корупції та інших хвороб, які роками підточують державу й суспільство. Окрім того, скоро на нас чекають вибори до місцевих рад, які також серйозно вплинуть на майбутнє країни. Про особливості боротьби українців на “внутрішньому фронті” розповів експерт Центру політичних студій та аналітики, один із засновників Реанімаційного пакета реформ (далі — РПР.) Віктор Таран, який нещодавно завітав у наше місто.
— Пане Вікторе, ви працюєте над розробкою антикорупційного законодавства. Які законопроекти вважаєте необхідними, щоб почати справді ефективну боротьбу з корупцією?
— Звісно, чинне антикорупційне законодавство не ідеальне й потребує доопрацювання й удосконалення. Зокрема, вкрай необхідне реформування судової системи. Але з іншого боку — нинішньої законодавчої бази достатньо для боротьби з корупцією, не вистачає лише політичної волі.
Вкрай показовим тут є затримання екс-голови парламентської фракції Партії регіонів Олександра Єфремова. Попередній Генеральний прокурор Віталій Ярема мав практично ту ж доказову базу, що й нинішній Віктор Шокін, але не зміг заарештувати екс-регіонала. Більше того, нинішній Генпрокурор направив запити на суддів, які розглядають справу Єфремова, давши їм певний сигнал, адже саме вони виносили неправомірні вироки учасникам Революції гідності. Тож, послуговуючись чинним законодавством за наявності відповідної політичної волі, переконаний, можна розплутати значний відсоток корупційних справ і з політичним підґрунтям зокрема.
— Яким бачите майбутнє Національного антикорупційного бюро в цьому процесі?
— Національне антикорупційне бюро — це не панацея, яка вилікує нашу державу від корупції, але воно дасть змогу витягнути на поверхню злочини, які досі приховуються від громадян. Нині ми намагаємося зробити його якомога незалежним від впливів зацікавлених осіб та політичних сил, але попри це залишається низка ризиків. Зокрема, багато залежить від того, кого саме оберуть головою Національного антикорупційного бюро, чи зможе його очільник впоратися з завданнями, покладеними на нього. Також виникають питання, як саме пройдуть конкурси у регіональних представництвах, одне з яких буде у Хмельницькому. Вже до кінця року цей орган має запрацювати, зокрема і його регіональні представництва, саме тоді можна буде побачити перші рішення й зробити певні висновки щодо ефективності його роботи. Головне, щоб у його керівників було вдосталь політичної волі.
— Перед парламентськими виборами ви підписували меморандуми з кандидатами у нардепи про голосування за важливі для України закони. Як нині оцінюєте ефективність цих дій?
— Багато депутатів неоднозначно реагують на необхідність дотримуватися підписаного меморандуму, вони воліють забувати про дані обіцянки. Але ми продовжуємо нагадувати їм про необхідність дотримуватися нашої угоди, адже від їхніх голосів залежить ефективність реформ у державі.
Наприклад, коли проводилося голосування за законопроект “Про відкритість використання публічних коштів” й Блок Петра Порошенка поставив під сумнів питання його підтримки, то нардеп Світлана Заліщук змогла переконати колег віддати за нього голоси. В своїх аргументах вона спиралася на три документи: аналітичну записку, підготовлену експертами Центру політичних студій та аналітики, підписаний меморандум з РПР та коаліційну угоду. Таким чином цей законопроект був прийнятий.
Це показує, що громадяни повинні не боятися тиснути на владу, вимагати від своїх обранців звітувати перед громадою. Тому важливо, щоб їх обіцянки були закріплені на таких документах.
— Невдовзі на нас чекають місцеві вибори. Які поради ви дали б хмельничанам, аби вони не були розчаровані новообраною місцевою владою?
— Хмельничанам необхідно відповідально підійти до виборів у міську й обласну ради. Не варто особливо сподіватися на передвиборчі програми кандидатів, натомість потрібно брати ініціативу в свої руки, як це, наприклад, робили Рух “Чесно” й РПР. Спочатку громадянам необхідно зрозуміти, яких дій місцевої влади вони найбільше потребують. Потім вибудувати власні чіткі вимоги до майбутніх депутатів місцевих рад, прописати механізми їх реалізації й з цими документами йти до своїх кандидатів. Звісно, вони не хотітимуть підписувати такі меморандуми, але під суспільним тиском будуть змушені це зробити. Тоді їх обіцянки не зависатимуть у повітрі, мовляв, ми такого не казали чи ця проблема нині не є актуальною…
Більше того, громадяни повинні дивитися на минуле своїх депутатів, виявляти їх причетність до корупційних справ. Під час виборів кандидати змінюватимуть кольори, ідеї, ховатимуться в нових партіях та політичних проектах. Тому тут необхідно проявити надзвичайну уважність, адже під новою назвою може бути стара корупційна сутність. Звісно, для цього потрібно буде докласти неабияких зусиль, але це єдиний спосіб досягти конкретних змін.
Розмовляв Андрій ЯЩИШЕН