Нині в Україні триває неоголошена війна, на Сході щоденно чути постріли, а матері, дружини, рідні, друзі проводжають на фронт синів, чоловіків, братів, друзів, знайомих… На серці у кожного біль і тривога. Для нас наші солдати — герої України. Саме на їхню долю, на покоління молоді, випало важке випробування: захищати країну. Які ж знайти слова вдячності захисникам? Як ми, підопічні та працівники Хмельницького геріатричного пансіонату для ветеранів війни і праці, можемо привітати наших солдатів з Новим роком та Різдвом Христовим? Насамперед, небайдужістю, щирістю прагнень допомогти, а якщо є бажання, то можливості, навіть у мешканців геріатричного пансіонату, знайдуться.
Нині в Україні триває неоголошена війна, на Сході щоденно чути постріли, а матері, дружини, рідні, друзі проводжають на фронт синів, чоловіків, братів, друзів, знайомих… На серці у кожного біль і тривога. Для нас наші солдати — герої України. Саме на їхню долю, на покоління молоді, випало важке випробування: захищати країну. Які ж знайти слова вдячності захисникам? Як ми, підопічні та працівники Хмельницького геріатричного пансіонату для ветеранів війни і праці, можемо привітати наших солдатів з Новим роком та Різдвом Христовим? Насамперед, небайдужістю, щирістю прагнень допомогти, а якщо є бажання, то можливості, навіть у мешканців геріатричного пансіонату, знайдуться.
Неможливо передати словами, з якою відповідальністю, любов’ю до солдатів, з побажаннями повертатися додому живими і здоровими ми збирали гроші, на які планували закупити валянки нашим захисникам. До цієї акції долучились і працівники, і підопічні. Валянки (30 пар) закупили на хутрі з галошами. У кожну пару поклали іконки, вітальні листівки, які зі слізьми на очах писали працівники, підопічні, волонтери. Іменинникам грудня додали ще й фігурку ангела-охоронця. Директор 
пансіонату Іван Моцний разом з підопічними, працівниками та волонтером Олександром Бауріним, який доставляв наші подарунки в АТО, з тривогою чекали звістки від Сашка. Радощам не було меж: повернувшись, він повідомив, що солдати валянки отримали. “Хлопці були раді, із задоволенням приміряли валянки, читали листівки”, — розповідав Саша.
Наш колектив планує продовжувати допомагати солдатам на фронті. Наступні подарунки будуть до різдвяних свят. Адже кожен із нас усвідомлює, наскільки потрібні нині воїнам допомога й моральна підтримка. Вони передали нам щиру подяку й запевнили, що мужньо захищатимуть рідну Україну.
Тамара ПОПИК, культорганізатор пансіонату
На фото: валянки солдатам пакують Іван Моцний та Олександр Баурін; подарунки вже на фронті!