З часі заснування товариства “Просвіта” в Україні у Львові 1868 року минуло 146 років. З цієї нагоди у Народному Домі “Просвіти”, яку очолює Зоя Діденко, відбулася зустріч членів міського та обласного товариства “Просвіта”, вихованців та викладачів Національної академії Державної прикордонної служби, Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії та Малої академії наук.
З часі заснування товариства “Просвіта” в Україні у Львові 1868 року минуло 146 років. З цієї нагоди у Народному Домі “Просвіти”, яку очолює Зоя Діденко, відбулася зустріч членів міського та обласного товариства “Просвіта”, вихованців та викладачів Національної академії Державної прикордонної служби, Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії та Малої академії наук.
“Головне гасло просвітян: “Ми всі — “Просвіта” і народ — “Просвіта”. Отож повинні знати, що “Просвіта” — діяльність тих, хто в усі часи турбувався про національні ідеї, освіченість народу, виховання патріотизму”, — каже Зоя Діденко.
Досліджував історію Товариства на Поділлі член правління міської “Просвіти”, викладач Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Богдан Крищук. Зокрема він розповів, що “Просвіта” стала культурно-історичним феноменом, впливала на освітні, політичні процеси в тодішній Україні. Просвітяни відстоювали державницькі позиції.
На Поділлі “Просвіта” заснована у 1906 році. На той час українське слово заборонялося Емським указом та Валуєвським циркуляром, не існувало українського книгодруку. Тому заснувати організацію було справжнім викликом системі.
Поштовх до створення “Просвіти”, зокрема на Поділлі, дала революція 1905-1906 років. Це був своєрідний спротив царському режиму. Невеличке товариство заснувалось у Кам’янці-Подільському.
“Просвіта” відіграла важливу роль у створенні першого вищого навчального закладу на Поділлі, який був на той час другим українським державним університетом, — Кам’янець-Подільського державного українського університету, ректором якого став відомий філолог, просвітянин Іван Огієнко.
“Досліджуючи “Просвіту” на Поділлі, опрацював чимало архівних документів, зокрема справи з архіву Служби безпеки України, де наводилися приклади антирадянської діяльності просвітян. Будь-яке слово про українську мову, пропагування патріотизму засуджувалися. Вирок за такі “злочини” — 10 років позбавлення волі без права листування, хоча насправді чимало інтелігенції розстріляно”, — розповів Богдан Крищук.
Нове дихання “Просвіта” відчула з відродженням української незалежності.
Нині Товариство має великий вплив на просвітництво школярів та студентів. Осередки “Просвіти” створені у багатьох загальноосвітніх навчальних закладах, вузах краю.
Про перших просвітян на Поділлі Юхима Сіцінського, Олімпіаду Пащенко, Івана Огієнка, Миколу Магеру та інших розповіли присутнім члени Малої академії наук. Молоді науковці згадали й першого голову “Просвіти” на Поділлі Костянтина Солуху.
Привітали зі святом присутніх голова обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Т.Шевченка Віталій Міхалевский та член об’єднання, поетеса Ніна Шмурикова.
Ірина САЛІЙ