Серед найнебезпечніших і найпоширеніших хвороб людини — ревматоїдний артрит (РА). Медики справедливо називають це аутоімунне захворювання епідемією століття. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на нього страждає 1% населення Землі, але це лише відповідно продіагностовані хворі. Насправді їх набагато більше, оскільки далеко не всі, уражені РА, своєчасно звертаються до лікаря. Особливістю хвороби є те, що спочатку спостерігається запалення симетричних суглобів, насамперед вражаються кисті рук і стопи ніг. У подальшому хвороба швидко прогресує через те, що імунна система активно атакує тканину внутрішньої поверхні кісток суглобів і призводить до їх руйнування. У 70% хворих на РА виявляється ревматоїдний фактор — поява особливих антитіл у крові. Інша характерна особливість недуги: уражаються практично всі вікові категорії населення, причому жінок, хворих на ревматоїдний артрит, утричі більше, ніж чоловіків.
Серед найнебезпечніших і найпоширеніших хвороб людини — ревматоїдний артрит (РА). Медики справедливо називають це аутоімунне захворювання епідемією століття. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на нього страждає 1% населення Землі, але це лише відповідно продіагностовані хворі. Насправді їх набагато більше, оскільки далеко не всі, уражені РА, своєчасно звертаються до лікаря. Особливістю хвороби є те, що спочатку спостерігається запалення симетричних суглобів, насамперед вражаються кисті рук і стопи ніг. У подальшому хвороба швидко прогресує через те, що імунна система активно атакує тканину внутрішньої поверхні кісток суглобів і призводить до їх руйнування. У 70% хворих на РА виявляється ревматоїдний фактор — поява особливих антитіл у крові. Інша характерна особливість недуги: уражаються практично всі вікові категорії населення, причому жінок, хворих на ревматоїдний артрит, утричі більше, ніж чоловіків.
Практика спостереження і лікування РА сумна: хвороба хронічна і фактично невиліковна, отож хворі на нього змушені лікуватися все життя. До 30% з них повністю втрачають працездатність протягом перших двох-трьох років хвороби та майже 90% — упродовж 20 років. Загалом інвалідність у середньому серед хворих на РА сягає 70%. Усі спроби ревматологів поліпшити стан своїх пацієнтів і досягти хоча б нетривалого періоду ремісії традиційними засобами лікування не є, на жаль, ефективними. Більше того, поширення хвороби, посилення болю у суглобах вимагає додаткових і сильнодіючих ліків, які негативно впливають на весь організм людини. Так, потужного невідворотного удару зазнають печінка, нирки, підшлункова залоза, шлунок, судини тощо. Як наслідок, букет нових хвороб: діабет, остеопороз, інфаркти, туберкульоз, інсульти… Показово, що коли хворих запитують, що для них краще: жити 70 років без болю чи 80 з постійним болем, то більшість обирає перший варіант.
У нашому місті число продіагностованих на ревматоїдний артрит, за даними 2013 року, сягає 919 осіб. Цього року до них додалося ще 56 уражених. Утім, як вважає завідувач ревматологічним відділенням міської лікарні Наталя Бортняк (на фото), таких людей значно більше. На її переконання, з огляду на важкі інвалідизуючі наслідки традиційних засобів лікування, незважаючи на їх сучасне розширення та вдосконалення, конче потрібним є застосування найновітнішого виду — біологічної терапії. У відділенні, яке вона очолює, методики біологічної терапії стали практикою, отож його можна вважати центром їх застосування на Хмельниччині.
Показово, що ці терміни в світовій ревматології почали використовуватися нещодавно і поки що навіть не мають уніфікованого визначення. Біотерапія, як пояснює Наталя Бортняк, задіює фізіологічні механізми організму людини, змінюючи їхню спрямованість і кількісну вираженість. Вона полягає у вибірковому точковому впливі на конкретну молекулу — як ключ, котрим зачиняється замок, блокуючи поширення хвороби. “Це насправді космічні технології, які здійснили справжню революцію в медицині, порівняти їх можна з винаходом пеніциліну, — каже Наталя Володимирівна. — Розроблені останніми роками лікарські засоби є продуктом генної інженерії. Вони не лише блокують хворобу на молекулярному рівні, а й відсікають побічні негативні явища”.
Ще десять років тому у ревматологічному відділенні міської лікарні був уперше застосований курс біологічної терапії — фактично на власний ризик Наталі Бортняк. Результат виявився настільки успішним (пролікована людина з важкою формою РА і вже майже втраченою надією на життя) повернулася до роботи і нормального повноцінного життя, що саме поняття ризику в цьому випадку отримало зовсім інший зміст — виправданого ризику. Втім для випускниці Чернівецького медінституту всі рішення, як правило, були виправданими, логічними і вкладалися в чітко визначену життєву та фахову позицію: завжди шукати нове, раціональне і вчитися всьому новому заради збереження здоров’я людини.
Такою, власне, є й обрана стратегія міської лікарні, яка з регулярною послідовністю відзначається застосуванням найсучасніших новацій. Лише головне завдання залишається незмінним: зберегти і продовжити життя пацієнта.
Ось так, почувши одного разу про біологічну терапію, Наталя Бортняк, маючи вже звання кандидата медичних наук, солідний практичний досвід, почала активно вивчати нову методику, де і як тільки можна: з літератури, поїздок до колег з провідних медичних центрів, за кордоном. Понад півтора десятка практично безнадійних хворих на ревматоїдний артрит їй вдалося буквально поставити на ноги, відновити нормальну роботу рук, на довгий термін продовжити ремісію хвороби. Ще для трьох десятків важкохворих змогла провести лікування в столиці, домовившись із фахівцями провідних спеціалізованих центрів, з якими постійно співпрацює і консультується. Показово, що ніде більше в області методика біологічної терапії не застосовується — міська лікарня є піонером і у цьому.
На жаль, порівняно обмежене коло пролікованих із застосуванням методики біологічної терапії у Хмельницькому пояснюється поки що надто дорогими препаратами, такими, як ритуксимаб, актембра, адалімумат та деякі інші, котрі зареєстровані в Україні. “Прикро, але через дороговартісність цих ліків біологічну терапію у нас можна назвати терапією відчаю, адже далеко не кожен спроможний їх придбати, — констатує Наталя Бортняк, — тому є потреба запровадження відповідної державної програми, як це зроблено вже у Білорусі та Росії. А для лікування дітей ще на ранній стадії РА варто було б запровадити спеціальну міську програму, адже Хмельницький зобов’язаний подбати про здоров’я свого молодого покоління”. Ось такою є ініціатива головного позаштатного ревматолога міста Наталі Бортняк — вона логічно і природно вкладається у зміст обраної колись позиції.
Володимир Разуваєв
Фото Миколи Шафінського