Київщина. Біла Церква. Це — ще одна точка на мапі поїздок нашої “Мистецької подільської сотні” із благодійно-волонтерськими концертами шпиталями України. Як і щоразу, ця поїздка видалася строкатою. Найперше додала адреналіну погода. Мокрий сніг з дощем, котрий ліпив із неба, коли ми залишали Хмельниччину…
Київщина. Біла Церква. Це — ще одна точка на мапі поїздок нашої “Мистецької подільської сотні” із благодійно-волонтерськими концертами шпиталями України. Як і щоразу, ця поїздка видалася строкатою. Найперше додала адреналіну погода. Мокрий сніг з дощем, котрий ліпив із неба, коли ми залишали Хмельниччину. А потім — суцільне царство льоду: дерева і кущі, закуті у кригу, завмерли у химерних позах, поламані, попадали на дорогу, у деяких місцях майже перегородивши проїзд. Сірий вечір, що опустився на світ одразу по обіді… І контраст — напрочуд тепла, щира зустріч з пораненими бійцями, котрі проходять лікування у білоцерківському госпіталі. Повнісінька зала різного віку чоловіків, для яких найменше, що можна зробити, — подякувати за їхній подвиг. Ми не лише дякували і бажали здоров’я, а й пережили спільно справжню палітру емоцій: поспівали, посумували, посміялися, потанцювали і просто поспілкувалися. Не один раз за концерт хлопці дякували артистам, стоячи. А ще кожен виступ знімали на мобілки. От і виходить, що ми поїхали додому, попрощавшись із бійцями, а наші виступи (вже у запису) ще не раз даруватимуть хлопцям приємні емоції і тепло наших сердець.
Вдячні артисти за організацію поїздки особисто заступнику голови, керівнику апарату ОДА Лесі Стебло, обласному управлінню культури, національностей та релігій, обласній філармонії, управлінню ДАІ УМВС у Хмельницькій області, управлінню соцзахисту м. Старокостянтинова за традиційні смачні гостинці для бійців і малюнки від школярів, 42-ому ГБО за звукопідсилюючу апаратуру. І, звісно ж, подяка кожному учаснику нашої волонтерської співочо-музичної “сотні”: співорганізатору поїздки, співаку Віктору Шайді, викладачам музичного училища ім. В.Заремби Марині Українець та Артему Ромасюкову, молодому співакові Назарію Полякову, солістам гурту “2+3” Катерині Аргуновій та Юрію Вилавському (керівник — полковник Є.Блискун).
Після концертів у госпіталях Хмельницького та Рівного (де ми побували вже двічі), у Вінниці, Сатанові та Бердичеві поїздка до Білої Церкви наразі найдовша за кілометражем для нашої команди. І, зважаючи на мокро-обмерзлий стан дороги, їхали ми довше, ніж це відбулося б за сприятливих погодних умов. Природно, потомилися фізично, але, коли о першій ночі прощалися у Старокостянтинові з хмельничанами (їм добиратися додому ще довше), говорили не про втому, а про наступні поїздки. Просто тому, що вони потрібні і пораненим захисникам, і тим, хто живе на мирній території країни, в якій триває війна, й намагається у будь-який спосіб посприяти перемозі.
Оксана Радушинська, організатор акції
Фото Петра Радушинського