Ким є Тарас Шевченко для кожного з нас? Великим поетом і художником? Пророком і наставником українського народу? Чи звичайною людиною? На ці запитання неодноразово намагалися відповісти письменники, науковці, політики… Але щоразу відповідь залишає недомовки. А Шевченко продовжує вислизати від логічного розуміння, хоч і залишається десь поряд. Із зовсім іншого боку до цієї проблеми підійшов актор і режисер Володимир Смотритель у своїй поетичній моновиставі “Не промовчи Шевченка у собі…”, яка була презентована хмельничанам минулої неділі в монотеатрі “Кут”.
Ким є Тарас Шевченко для кожного з нас? Великим поетом і художником? Пророком і наставником українського народу? Чи звичайною людиною? На ці запитання неодноразово намагалися відповісти письменники, науковці, політики… Але щоразу відповідь залишає недомовки. А Шевченко продовжує вислизати від логічного розуміння, хоч і залишається десь поряд. Із зовсім іншого боку до цієї проблеми підійшов актор і режисер Володимир Смотритель у своїй поетичній моновиставі “Не промовчи Шевченка у собі…”, яка була презентована хмельничанам минулої неділі в монотеатрі “Кут”.
Ця вистава — зразок якісного, сучасного театрального мистецтва. Вона, як і весь репертуар монотеатру “Кут”, якісно відрізняється від багатьох театральних постановок, які духовно перебувають ще в минулому столітті, а не в модерній Україні. Нова вистава Володимира Смотрителя — це органічне поєднання поетичного слова, музики й візуального оформлення з оригінальним поглядом на нібито всім знайомий образ Тараса Шевченка. На відміну від звичного логічного трактування Кобзаря, актор пропонує глядачам пропустити його крізь свої емоції.
“Для того, щоб достукатися до глядачів, я вирішив не перевдягатися в образ Тараса Шевченка, а пропустити його крізь себе. На цю ідею мене підштовхнув Павло Гірник, який написав вірш “Не промовчи Шевченка у собі…”. Ця поезія перевернула мене, змусила поглянути собі в душу. Й відповісти на запитання: ким же для мене є Тарас Шевченко? — розповів Володимир Смотритель. — Саме тоді я зрозумів важливість цієї людини. Адже завдячую йому своїм другим духовним народженням. Завдяки Тарасу зрозумів, хто я, чому люблю українську мову, чому цікавлюся історією. Тому “Не промовчи Шевченка у собі…” є моєю сповіддю перед глядачами”.
Протягом вистави Володимир Смотритель сидить збоку, залишивши глядачів наодинці з Тарасом Шевченком, який зазирає в очі кожному присутньому. Таким чином актор намагається не нав’язувати глядачам свою постать, а навпаки, відсторонитися, щоб дати змогу кожному зазирнути у власні душі. Щоб досягти цього ефекту, на великому екрані демонструється відеоряд, який, часто контрастуючи з піснями Володимира Смотрителя, підкреслює їх емоційну насиченість. Наприклад, кадри документального фільму, який зображує побудову Радянського Союзу і щасливих людей, гостро контрастує з піснею на поему Євгена Плужника “Галілей”. Бо поет точно знав, що насправді ховається за яскравими декораціями тієї системи. Кожен вірш, на який Володимир Смотритель написав музику, показує переродження думок і почуттів Кобзаря у своїх нащадках. Кожен вірш до болю звучить сучасним голосом. Тут і події Майдану, і політичні проблеми, й зневіра українців… Але є й надія на краще, вільне життя.
Цією прем’єрою Володимир Смотритель розпочав у монотеатрі “Кут” новий театральний сезон. Тому на хмельничан чикають чимало цікавих моновистав та мистецьких проектів.
“Спочатку поїду на гастролі в Миколаїв з прем’єрою “Не промовчи Шевченка у собі…”. Виступатиму в місцевому художньому російському драматичному театрі. А в “Куті” практично щомісяця глядачі зможуть побачити нову виставу. Їх у нашому репертуарі аж 13, тому кожен зможе знайти для себе щось цікаве. Окрім того, плануємо запустити проект підтримки талановитої молоді. Таким чином “Кут” може стати платформою для комунікації молодої мистецької еліти”, — повідомив Володимир Смотритель.
Андрій ЯЩИШЕН
Фото автора