На другій сторінці номера газети “Проскурів” за 11 вересня цього року прочитав матеріал під назвою “Чому не врахована наша думка?” і не зміг утриматись від бажання висловити власне бачення того, що відбувається на Привокзальній площі нашого міста.
На другій сторінці номера газети “Проскурів” за 11 вересня цього року прочитав матеріал під назвою “Чому не врахована наша думка?” і не зміг утриматись від бажання висловити власне бачення того, що відбувається на Привокзальній площі нашого міста.
Для початку хочу наголосити, що привокзальна площа кожного міста має бути його окрасою та візитною карткою. Але, на превеликий жаль, у Хмельницькому така площа є одним із найгірших прикладів в Україні, вона показує, якими не повинні бути ворота в місто.
У свої 63 роки дуже добре па-м’ятаю привокзальну площу зовсім іншою. Майже 30 років наша сім’я жила спочатку у двоповерховому будинку на самій площі зліва від вокзалу, де була камера схову, а пізніше — у будинку на вул. Шевченка, 50. На місці, де тепер проводиться реконструкція, був розташований чудовий сквер із діючим фонтаном посередині. Цей сквер був місцем відпочинку не тільки для пасажирів залізниці, а й для мешканців навколишніх будинків, де було достатньо місця, щоб дітям навіть пограти у футбол. Це був затишний зелений куточок, який прикрашав наше місто, а Привокзальна площа від цього тільки вигравала. Приблизно у 70-ті роки була проведена невдала, на мій погляд, реконструкція цього скверу, площа від цього дещо втратила, перестала бути місцем відпочинку, однак і в такому вигляді вона мала доволі привабливий вигляд.
Але приблизно 15 років тому розпочався той жах, який хмельничани та гості міста бачать щодня на місці колишнього скверу, особливо на торговому майданчику. І найприкріше те, що є люди, які сьогодні намагаються “законсервувати” цей безлад. Мене особисто такий стан речей обурює: Привокзальна площа — не місце для торгівлі, особливо такої, яка ведеться там сьогодні. І цьому не може бути виправданням навіть те, що 15 років тому місце для паркування автомобілів зайняли торгові намети та кіоски, створивши одне з найнепривабливіших місць у Хмельницькому, від якого наші гості просто жахаються.
Для виправлення ситуації міська рада передбачила у бюджеті значні кошти на реконструкцію Привокзальної площі, зокрема тієї частини, яка прилягає до вулиці Шевченка. Нарешті ця площа має набути сучасного вигляду, стати привабливою та прикрашати наше місто.
Твердо переконаний у тому, що після реконструкції на Привокзальній площі від залізничного вокзалу і до вулиці Шевченка не повинно бути жодних торгових наметів, кіосків або павільйонів, за винятком розташованих вздовж будинку №58 на вул. Шевченка. Але й ці павільйони мають якнайшвидше перетворитись у сучасний, освітлений, закритий торговельний пасаж.
Що стосується підприємців, які здійснюють торгівлю на привокзальному торговому майданчику, то знаю про те, що їм запропоновано не один десяток місць на території міста, де можна було б розмістити кіоски та павільйони і продовжити успішну роботу. А ще раніше, кілька років тому, міська влада їм та підприємцям ринку “Ранковий” пропонувала, акумулювавши свої кошти або залучивши інвестора, збудувати сучасний торговий кількаповерховий торговий комплекс на місці цього ринку та перейти працювати туди. Але, як і сьогодні, чути одне і те ж, повторюване як мантра: “Ми хочемо торгувати тільки тут і більше ніде”. Така позиція підприємців не має нічого спільного з бажанням переважної більшості хмельничан бачити своє місце сучасним, гарним, зручним для проживання, таким, що милує око та приваблює гостей.
Звертаюсь до підприємців торгового майданчика на площі: “Поставте, будь ласка, інтереси міста вище своїх, а міська влада допоможе всім вам отримати нове місце для продовження підприємницької діяльності”.
Володимир Швець,
почесний громадянин міста Хмельницького, депутат міської ради