Багаторічні розмови про необхідність адміністративно-територіальної реформи, схоже, невдовзі мають реалізуватися на практиці. Щоправда, ці майбутні перетворення розглядаються у ширшому аспекті — процесі реформування системи місцевого самоврядування, яке означатиме децентралізацію влади в Україні. Щодо цього оприлюднені два проекти, котрі мають змінити відповідні статті Конституції: напрацювання Міністерства регіонального розвитку та Адміністрації Президента. Про особливості першого проекту йшлося на засіданні “круглого столу” на тему: “Функціональна децентралізація в Україні”. Представляли його гості з Києва, які входять до складу групи розробників: директор з науки Інститут громадянського суспільства Анатолій Ткачук та директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак. У рамках публічного обговорення проекту на регіональному рівні це засідання було першим, отож старт йому був даний саме на Хмельниччині.
Багаторічні розмови про необхідність адміністративно-територіальної реформи, схоже, невдовзі мають реалізуватися на практиці. Щоправда, ці майбутні перетворення розглядаються у ширшому аспекті — процесі реформування системи місцевого самоврядування, яке означатиме децентралізацію влади в Україні. Щодо цього оприлюднені два проекти, котрі мають змінити відповідні статті Конституції: напрацювання Міністерства регіонального розвитку та Адміністрації Президента. Про особливості першого проекту йшлося на засіданні “круглого столу” на тему: “Функціональна децентралізація в Україні”. Представляли його гості з Києва, які входять до складу групи розробників: директор з науки Інститут громадянського суспільства Анатолій Ткачук та директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак. У рамках публічного обговорення проекту на регіональному рівні це засідання було першим, отож старт йому був даний саме на Хмельниччині.
На переконання розробників проекту, час для децентралізації в країні назрів давно. Це особливо стало зрозуміло з розгортанням подій на сході країни, коли реальністю стала ідея федералізація України, яка загрожує розпадом держави. Відтак “рятівним колом” для неї може стати концепція сучасного розподілу владних повноважень — за європейськими зразками. Суть цієї концепції полягає в тому, що органи виконавчої влади та місцевого самоврядування нарешті почнуть займатися властивими для себе справами, а не намагатися робити одне і те ж.
Так, базовим рівнем системи місцевого самоврядування стає громада, де й повинні вирішуватися повсякденні інтереси людей. Європейська практика показує, що лише просте переведення бюджетних коштів з національного на місцевий рівень посилює їх ефективність на 30%.
Найбільше запропонована реформа має торкатися сільських територій, які нині найменше забезпечені ресурсами і можливостями для реалізації своїх повноважень. Формуватися громади як суб’єкти адміністративного устрою мають навколо міст або великих селищ, їм і передається максимум ресурсів та повноважень. На районному та обласному рівнях відповідні ради створюють виконавчі органи, які їм підпорядковані і реалізують лише ті повноваження, котрі не можуть бути втілені на рівні громади. Щодо нинішніх державних адміністрацій, то вони не ліквідовуються, лише змінюють свої функції для забезпечення контролю за законністю дільності органів місцевого самоврядування та їх координацією. Вивільнені звідти працівники знайдуть роботу в органах виконавчої влади на рівні району та області або в громадах.
За проектом Мінрегіонрозвитку, якогось укрупнення чи скорочення областей не передбачається. Інша річ — райони, сільські та селищні ради. Проектом планується залишити до 150 районів та до 1800 громад. Цікаво, що ці пропозиції нагадують систему, яка була в Україні на початку минулого століття. На Хмельниччині існувало шість повітів та 83 волості. Нині маємо 20 районів, шість міст обласного значення і 592 сільські та селищні ради. Але ж століття тому не було ні мобільного зв’язку, ні електронної пошти, ні сучасного автотранспорту, проте система діяла без якихось ускладнень.
Розробники впевнені, що ця реформа не буде “об’єднанням бідних”, а навпаки, дозволить поєднати наявні людські та природні ресурси й матиме повноцінний набір повноважень для розвитку територій, підприємництва і кожного громадянина.
Учасники засідання, обговоривши особливості проекту та пропрацювавши їх на профільних секціях, відзначили, що процес його реалізації буде складним, але вкрай необхідним саме сьогодні. “Реформи здійснюються не тоді, коли все добре, а тоді, коли стає найважче”, — таким був загальний висновок учасників “круглого столу”.
Володимир РАЗУВАЄВ