“Чому пробуксовує реформа місцевого самоврядування?” — таке запитання запропонували учасникам “круглого столу” його організатори: громадська рада при міськвиконкомі та обласний осередок Комітету виборців України. У засіданні взяли участь і гості: активісти Чернівецької громадської організації “Комітет виборців”. Запорошені вони були невипадково, наші сусіди вже кілька років практично займаються питаннями реформи місцевого самоврядування і накопичили неабиякий досвід. Зокрема вони вивчали ситуацію з обговоренням проектів цієї реформи у двох районах Хмельниччини: Дунаєвецькому і Кам’янець-Подільському.
“Чому пробуксовує реформа місцевого самоврядування?” — таке запитання запропонували учасникам “круглого столу” його організатори: громадська рада при міськвиконкомі та обласний осередок Комітету виборців України. У засіданні взяли участь і гості: активісти Чернівецької громадської організації “Комітет виборців”. Запорошені вони були невипадково, наші сусіди вже кілька років практично займаються питаннями реформи місцевого самоврядування і накопичили неабиякий досвід. Зокрема вони вивчали ситуацію з обговоренням проектів цієї реформи у двох районах Хмельниччини: Дунаєвецькому і Кам’янець-Подільському.
Як відомо, до розгляду підготовлені два проекти відповідних змін до Конституції, котрі стосуються системи місцевого самоврядування: від Міністерства регіонального розвитку і Президента України. Де в чому вони різняться, свій погляд на реформу формується і на місцях, отож учасникам “круглого столу” пропонувалося визначити головні проблеми, які потребують спільного вирішення.
Чернівчани акцентували увагу на низці питань, акумулюючи свої дослідження. Так, вкотре постає проблема кадрів, “які вирішують усе”. На рівні міст і районів далеко не всі чиновники схвалюють реформу, не бачачи себе в оновлених органах влади. Інша проблема на селі: чи здатні сільські та селищні голови справитися з новими для себе широкими повноваженнями? Щодо останніх стоїть питання раціонального розмежування: між державою і територіальними громадами. Звідси й проблема фінансування: як бути з податками, формуванням місцевих бюджетів — за якими підходами і масштабами все робитиметься? Окреме питання земель запасу: як їх ділити між громадами? Великого значення набуватиме і діяльність з контролю за органами влади на місцях з боку громад — як дієвий механізм. Реформа місцевого самоврядування тісно пов’язана з іншою — адміністративно-територіальною. Тут також існують різні погляди: як її проводити? Можливий варіант — місцеві референдуми, але щодо цього у депутатів місцевих рад переважає песимізм. Загалом усі дослідження доводять, що на місцях побутує побоювання, що всі проекти можуть залишитися лише балаканиною, а не реальним реформуванням на користь громад — такими були підсумки роботи наших сусідів.
У подолян є теж чимало зауважень. Світлана Пасічник, секретар комітету з проведення реформування Конституції при облдержадміністрації, наголошує, що в області обговорення проектів триває активно, але на якому з них доцільніше зосереди-тися? Зокрема, це стосується питань формування місцевих бюджетів. Так, Хмельниччина є дотаційним регіоном з держбюджету на суму понад 2,5 мільярда гривень. Натомість фактична різниця між дотаціями і місцевими зборами сягає лише 170 мільйонів. Отож проблему можна вирішити відповідними заходами — без масштабних перетворень. На думку заступника начальника обласного управління юстиції Оксани Хорошенюк, проект реформи спочатку мають ухвалити Конституційний суд і Венеціанська комісія, отож “не варто бігти попереду паровоза”. На її переконання, спершу треба обладнати всі суб’єкти місцевого самоврядування комп’ютерами та забезпечити доступ до Інтернету.
Про рівень готовності до нових повноважень говорив і директор Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації ОДА Микола Баюк: “Після навчання люди, як довідалися про нові подробиці щодо своїх посад, запитували: як можна з них піти?”
Як доповнення цьому була й репліка члена громадської ради при міськвиконкомі Алли Бруснічкіної з власного досвіду: “Депутатів місцевих рад ніхто не вчить і не готує”. Аліна Крамар, заступник завідувача юридичного відділу міськвиконкому вважає, що головним результатом процесу обговорення проектів має бути врахування всіх зауважень і пропозицій, зокрема від рядових працівників органів самоврядування. “Чому, наприклад, ці органи позбавляються права захищати інтереси територіальної громади у суді?” — запитує вона.
Узагальненим висновком учасників засідання було те, що сутністю реформи має бути не питання розмежування повноважень, а якість надання адміністративних послуг. Водночас вони вважають, що декларована децентралізація влади не повинна породжувати окремі “князівства” на місцях, систему новітніх васалів. Натомість доля реформ залежатиме і від складу новоствореного парламенту, процесу його формування — такої думки дійшли учасники “круглого столу”.
Володимир РАЗУВАЄВ