Як ми повідомляли, минулого четверга у доволі небезпечне відрядження в зону АТО відбув черговий гуманітарний вантаж з нашого міста, який уже вкотре підготували колектив МСТ “Кооператор” та благодійний фонд “Центр Добриня”. Доставку цього вантажу його організатори приурочили до Дня Незалежності.
Як ми повідомляли, минулого четверга у доволі небезпечне відрядження в зону АТО відбув черговий гуманітарний вантаж з нашого міста, який уже вкотре підготували колектив МСТ “Кооператор” та благодійний фонд “Центр Добриня”. Доставку цього вантажу його організатори приурочили до Дня Незалежності.
Повернулась у рідний Хмельницький ця волонтерська група у день свята з гарним настроєм від виконаного обов’язку та ще більшим переконанням у необхідності подальшої системної допомоги нашим силовикам.
“Зізнаємося: ми горді, що наші земляки з зони АТО, а якщо точніше, з лінії фронту, вже знають нашу команду волонтерів, навіть наш бус, — поділився враженнями один із активістів Роман Ковальчук. — Раді з того, що вчасно доставили для бійців-десантників 8-го полку спецпризначення, 95-ї Житомирської та 1-ї артбригад, 24-ї механізованої бригади їх замовлення. Потрапили за призначенням до наших десантників і вакуумні ноші, про що просила редакція “Проскурова”…”
З розмов із волонтерами дізнаємося і про їх особисте враження від спілкування з нашими земляками — воїнами, тими силовиками, які стоять на блокпостах, жителями звільнених міст і сіл Донбасу, де вони побували за ці три дні, і вони свідчать про незламний дух та віру у перемогу над ворогом. “Знаєте, мені нині здається, що саме там, на війні, я побачила справжнє життя, — ділиться враженнями волонтерка Тетяна Очеретнюк, яка вперше побувала в зоні АТО, до речі, залишивши вдома маленьку донечку. — Там наші воїни цілком усвідомлюють, за що вони ладні покласти життя, для них поняття незалежності України — не порожній звук, а та мета й цінність, за яку вони йдуть під ворожі кулі, снаряди, на відміну від тих дріб’язкових політиканів, які нині торгують інтересами народу, ідеями Революції гідності задля власних розрахунків тут, у тилу…”
Власне, з групою цих волонтерів ми зустрілися разом із їхнім своєрідним куратором, генеральним директором МСТ “Кооператор” Миколою Вороною, завдяки колективу якого й існує нині цей гуманітарний коридор з нашого міста і зоною АТО. На цій короткій нараді було узагальнено нові потреби згаданих військових підрозділів у амуніції, військовому обладнанні, не кажучи вже про продовольчу чи галантерейну її складову у понад 200 тисяч гривень. У цьому списку нині 18 найменувань, які мало що скажуть цивільній людині, а військовим вони часом вартують життя…
“Принагідно хочу подякувати усьому нашому колективу, підприємцям наших ринків, які постійно відгукуються на наші заклики і прохання допомогти нашим силовикам у зоні АТО, — зазначив Микола Ворона. — Розумію, що ці люди відривають кошти від своїх родин, з власного бізнесу, але вони цим підтверджують свій патріотичний обов’язок перед власною армією, образно кажучи, допомагають рідній армії, аби не годувати чужу…”
Ці слова найкраще підтверджують основний зміст благородної справи, яку здійснюють усі ці люди — кожен з них на своєму місці.
Наш кор.
На знімках: серед гуманітарної складової цього вантажу, окрім чергової партії книги Б.Теленька “Соловецький лабіринт”, хрестиків, іконок, зокрема з Летичівської Богоматері, були й дитячі малюнки бійцям АТО; під час передачі гуманітарки нашим землякам-силовикам; Тетяна Очеретнюк із захопленою в росіян надсучасною снайперською гвинтівкою