Під прицілом скандально відомої в нашому місті “територіальної громади міста Хмельницького” вже опинилася система міського пасажирського транспорту. Так звана “народна транспортна компанія”, утворена за її участі, підбурює водіїв до безконтрольності та анархії.
Під прицілом скандально відомої в нашому місті “територіальної громади міста Хмельницького” вже опинилася система міського пасажирського транспорту. Так звана “народна транспортна компанія”, утворена за її участі, підбурює водіїв до безконтрольності та анархії.
Про це йшла мова на зборах перевізників кількох компаній, які в рамках чинного законодавства на конкурсних засадах здійснюють перевезення пасажирів на півсотні маршрутів міста Хмельницького. Збори скликали не просто так: активісти “народної транспортної компанії” одразу ж після свого скандального візиту до міськвиконкому та оголошення “народовладдя” на транспорті, провели “семінар” серед власників бусів, на якому красномовно розписали принади “народного” господарювання.
Суть його така: якщо хочеш займатися пасажирськими перевезеннями — будь ласка, займайся. Не потрібно мати ліцензію, не треба проходити жодних оглядів, сертифікацій, головне — бути “народним підприємцем”. А щоб стати “народним підприємцем” — також нічого не потрібно: захотів — став ним. Сплата податків, внески у Пенсійний фонд — твоя особиста справа, хочеш — платиш, хочеш — ні. Щоб займатися перевезенням пасажирів — також все дуже просто: маєш транспортний засіб, придивився собі маршрут — будь ласка, перевозь пасажирів. Жодних графіків, жодного контролю, жодної відповідності класу автобуса встановленим нормам. Повна свобода діяльності й заробляння грошей, тому що ти — народ, ти — “джерело влади”, а тому ти сам собі і влада, і закон, і держава в державі.
Усе це було б смішно, якби цей анархічний рух не отримував підтримки у певної частини колишніх перевізників, які через низький технічний рівень їх транспорту виявилися не при справах.
Це все хмельничани вже проходили років 10-15 тому, коли доводилося їздити, згинаючись навпіл, у “ГАЗелях” та інших убогих бляшанках, які до того ще й зупинялися біля кожного стовпа за помахом руки. Водієві це — гроші в касу, але пасажирам доводилося їхати маршруткою довше, аніж тролейбусом. До того ж на вигідних, популярних маршрутах (базар-вокзал) охочих возити завжди було повно, а з менш касових перевізники тікали світ за очі.
Блокова ж система розподілу маршрутів між кількома крупними підприємствами, яка діє у Хмельницькому сьогодні, дала можливість підвищити вимоги і до стабільності руху транспорту, і до якості рухомого складу. Кооперування перевізників у великі колективи дозволило організувати диспетчерські служби, ремонтне та стоянкове господарство, резерви на випадок сходження машини з маршруту. Завдяки блочному принципу приватні перевізники взяли на себе обслуговування неприбуткових маршрутів: отримав прибуткові напрямки — за рахунок цього мусиш перевозити й на неприбуткових. На часі — наступний конкурс на право обслуговування маршрутів, під час якого вимоги мають бути ще більш жорсткими. До того ж, на відміну від приміського та міжміського сполучення, де неприховано процвітають нелегальні перевезення, на міських маршрутах нині немає жодного нелегального автобуса, що, напевно, найбільше непокоїть організаторів “народної транспортної компанії”.
Тож якраз цю перспективу впорядкованого перевезення пасажирів у Хмельницькому свідомо ставлять під удар прихильники “народного підприємництва”.
Директор комунального підприємства по організації роботи міського пасажирського транспорту Володимир Богачук каже прямо: “Метою цієї організації (“територіальної громади міста” — авт.), яка два з половиною роки тому заснована у багатьох обласних центрах України, є розхитати ситуацію, насамперед, у стабільних регіонах країни. А сферу громадського транспорту об’єктом дестабілізації обрано через те, що нею користуються всі, і її дестабілізація негайно призведе до обурення всього міста”.
Чи вистачить хмельничанам здорового глузду не довести до деградації свій громадський транспорт? Серед міських водіїв вже трапляються поодинокі, які не проти поганяти лівака під галас “народної транспортної компанії”, та сподіваємося, що ми зуміємо зупинити цей безлад.
Борис Бужко
Фото з архіву редакції