Наша держава нині без перебільшення на роздоріжжі: триває військова операція проти терористів на Сході, наближаються доленосні вибори до Верхов-ної Ради, які визначать життєву спроможність нового парламенту. Окрім того, виринає не менш важливе питання децентралізації влади. Днями до Хмельницького завітав експерт Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран. Нашій газеті вдалося обговорити з київським гостем важливі політичні питання, які найближчим часом можуть визначити майбутнє України.
Наша держава нині без перебільшення на роздоріжжі: триває військова операція проти терористів на Сході, наближаються доленосні вибори до Верхов-ної Ради, які визначать життєву спроможність нового парламенту. Окрім того, виринає не менш важливе питання децентралізації влади. Днями до Хмельницького завітав експерт Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран. Нашій газеті вдалося обговорити з київським гостем важливі політичні питання, які найближчим часом можуть визначити майбутнє України.
— Пане Вікторе, невдовзі у нас парламентські вибори. Саме від роботи нового складу Верховної Ради залежитиме доля держави. Експерти й громадські активісти говорять, що стара виборча змішана система може негативно позначитися на якості парламенту. Якими ж повинні бути ці вибори?
— Світ знає більше ста виборчих систем. Кожна з них має свої переваги та недоліки, є ефективною на певному етапі розвитку держави. Мажоритарна система виконала свою функцію, дозволивши на початку 1990-х років прийти до влади новим людям й сформувати так звану демократичну опозицію. Але те, що є необхідністю в час зародження парламентаризму, на пізнішому його етапі, може лише зашкодити розвитку держави.
Ми знову повернулись до парламентської республіки. Тому нам необхідно взяти за основу пропорційну систему без депутатів-мажоритарників. Адже згідно з чинною Конституцією саме партії формують уряд і беруть відповідальність за справи в державі. Яка форма цієї системи повинна бути в нас — питання дискусійне. Але, найголовніше, щоб вона передбачала відкриті списки. Наразі лише Україна, Венесуела й Білорусь мають закриті виборчі списки.
Без цього ми отримаємо хаотичний парламент, яким маніпулюватимуть президент, лідери партій, а виборці знов будуть підкуплені. Окрім того, якщо вибори пройдуть за старим законодавством, до парламенту через мажоритарні округи зможуть потрапити все ті ж олігархи, друзі й родичі партійних керівників, навіть сепаратисти, які змінять військову форму на ділові костюми й далі розхитуватимуть ситуацію в країні.
— Наскільки виборці готові голосувати за нові політичні сили?
— Нещодавні вибори в Києві показали, що українці не лише мріють побачити нові обличчя в політиці, але й готові за них голосувати. Наприклад, партія “Самопоміч” Андрія Садового отримала майже 7%. Це доволі хороший результат для початку. Окрім того, є “Демократичний альянс”, “Громадська позиція” Анатолія Гриценка, “Воля” Єгора Соболєва, яка не брала участі у виборах. Навіть політичні сили Олега Ляшка та Віталія Кличка з’явилися порівняно нещодавно. Зі старих важковаговиків до Київради пройшли лише ВО “Свобода” й ВО “Батьківщина”. Тому є велика ймовірність, що парламент поповниться багатьма новими обличчями. Але знову ж таки нам необхідне нове виборче законодавство, щоб не допустити до влади людей із сумнівною репутацією.
— Новообрана Рада, напевно, почне процес децентралізації влади. Більшість областей, зокрема, Хмельниччина, є дотаційними. Як бути в цій ситуації?
— Чому більшість областей дотаційні? Наразі не створено жодних умов, щоб економіка на місцях розвивалася. Більше того, в людей немає стимулу більше працювати й заробляти, оскільки все забирається наверх, а назад повертаються лише крихти.
6 серпня на засіданні Кабміну був затверджений законопроект про децентралізацію місцевих бюджетів. Він передбачає низку податків, які залишаються для задоволення потреб громад. Наразі триває його обговорення. Якщо він буде прийнятий Верховною Радою, то наступного року бюджет формуватиметься на його основі й місцеві громади відчують додаткові фінансові вливання. Тоді більшість областей перестануть бути дотаційними. Також це скоротить частину корупційних схем, пов’язаних із державним бюджетом.
Звичайно, завдяки цьому окремі місцеві чиновники зможуть красти на рівні області, району чи міста. Але громадянам легше контролювати місцеву владу, аніж центральну.
— На жаль, більшість громадян досі не знають, як впливати на владу. Як їм цього навчитися?
— Найперше необхідно мати сміливість брати на себе відповідальність. Якщо людина боїться плавати й не може перебороти свій страх, вона ніколи не навчиться. Можна ознайомитися з різноманітними теоріями, але це не допоможе. Громадянам потрібно діяти. Якщо у вас виникає якесь питання чи щось не влаштовує на місцевому рівні, спробуйте це змінити. Починайте шукати однодумців, механізми контролю за владою, в нас для цього існує широке законодавче поле, зв’яжіться з громадськими активістами, журналістами… Тоді можна говорити про якісь зміни. Бо саме практика втілює в життя суху теорію.
Розмовляв Андрій ЯЩИШЕН