Нині, під час третьої хвилі часткової мобілізації, у Хмельницькій госпітальній базі Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України триває завершальний етап формування окремої автомобільної санітарної роти.
Нині, під час третьої хвилі часткової мобілізації, у Хмельницькій госпітальній базі Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України триває завершальний етап формування окремої автомобільної санітарної роти.
Головне її призначення — медична евакуація з поля бою поранених у районі АТО, їх транспортування до лікувальних установ і профільних медзакладів оборонного відомства.
“Для цього у нас є майже півсотні санітарних автомобілів та з десяток спеціальної автомобільної техніки”, — ділиться начальник госпітальної бази майор Геннадій Возненко.
За словами командира окремої роти майора Рената Гадильшина, більшість його підлеглих — це військовослужбовці запасу, які свідомо і добровільно прийшли до підрозділу.
“Чимало тут тих, хто кілька разів “штурмом брав” свої військкомати, аби призватися до війська — і чим швидше на передову, в саме пекло АТО, — гордиться майор Гадильшин. — Так, 36-річний сержант Андрій Люлькун, який наразі займає посаду головного сержанта першого взводу, прийшов добровольцем з хмельницької сотні Майдану. Батько двох дітей і дідусь трирічної Олександри, старший водій 3 взводу рядовий Олександр Палага 18 років керував громадою села Пасічне Новоушицького району. До нас він прибув зі службовою “санітаркою”, яку отримав на сільську медамбулаторію ще шість років тому. Вона в нормальному стані і Олександр Іванович допомагає іншим водіям поставити в стрій своїх “підопічних”, які надійшли до підрозділу від різних підприємств і організацій краю, м’яко кажучи, не в найкращому стані. Переважно всі бійці — патріоти”.
До сліз розчулює патріотизм тих, хто за віком вже за межею “запасників”, проте не залишаються осторонь процесу мобілізації. Так, начальник автоколони однієї з приватних фірм Кам’янця-Подільського Володимир Акаловський, у якого двоє синів у складі підрозділів МВС нині в зоні АТО, з власної ініціативи віддав на потреби автомобільної санітарної роти особистий ГАЗ-53 — молоковоз, який тепер використовуватиметься підрозділом як водовоз.
Сьогодні, аби особовий склад роти міг якісно виконувати завдання за призначенням у районі АТО, треба до відповідного рівня привести технічний стан автівок й доукомплектувати їх необхідним ремкомплектом.
“Значна частина санітарних автомобілів підрозділу не відповідають технічним вимогам, — ділиться майор Возненко. — Усі машини повинні бути стовідсотково технічно справні й мати достатній запас надійності, аби виконати щонайменше 1000-кілометровий марш”.
Військовослужбовці роти щодня співпрацюють з волонтерами, доброчинними організаціями та фондами Хмельниччини. Вчорашні директори приватних підприємств, керівники комерційних організацій, очільники потужних будівельних компаній, а нині — солдати, сержанти й офіцери Хмельницької окремої автомобільної санітарної роти використовують власні можливості й багатий комунікативний досвід, щоб поставити в стрій кожну з півсотні “санітарок”.
І дивлячись на завзяту працю хлопців, віриться, що їм вдасться зробити все від них залежне, навіть більше.
Андрій Агєєв, м. Хмельницький
На фото: Андрій Люлькун — доброволець з хмельницької сотні Майдану