Стаємо іншими
Душа вкраїнська — то одвічна таємниця,
Її не розгадає навіть херувим:
То креше з неї гайдамацька блискавиця,
А то без бою віддаємо Крим.
…
Стаємо іншими
Душа вкраїнська — то одвічна таємниця,
Її не розгадає навіть херувим:
То креше з неї гайдамацька блискавиця,
А то без бою віддаємо Крим.
То обираємо собі за президента
Не того, що об’єднує уми,
А боязкого політімпотента
Або розбійника, що вийшов із тюрми.
Виконуючи чужоземні витребеньки,
В додачу до ракет скидаємо пальто,
На ворогів говорим воріженьки,
А на війну говоримо АТО.
Героїв не пускаєм до порога,
Гнобителів же маєм за братів,
Свічки у церкві ставимо для Бога,
А молимось до сталінських катів.
Але Небесна сотня з потойбіччя
Пульсує в жилах та пече вогнем.
І ми, перегорнувши Межиріччя,
Вже іншими стаємо з кожним днем.
Микола Коломієць